Пустота - Рем Дигга, The Chemodan

Периферия дремлет, дома молчат,

Тёти вешают бельё, вокруг не мало чад.

Смех, смешанный с нытьём,

Кто-то выливает воду с тазика, косясь,

Как неспешно выплывают копы в ПАЗике с торца.

Снова нету дома отца,

Все вещи на местах нынче, кроме кольца.

Это скандал, на людях нет лица,

Серым будням нет конца, крайне выбор скудный у юнца.

У машины мелкая рысца,

Welcome to Nissan, паря.

В унисон бьют пылкие сердца.

Палка в двух концах, смелость, слепота, дело на живца,

Сел однажды, ап, вышел - телу за тридцал.

Листья колышет ветер *** дремота,

Клич кидает воронье, приукрыла снегом провода.

Человек разумный скачет бегло по годам,

С личным планом за душой, только трубы медные - не план.

Кругом пустота...пустота, пустота, пустота...

Кругом пустота...пустота, пустота, пустота...

Кругом пустота...пустота, пустота, пустота...

Периферія дрімає, будинки мовчать,

Тітки вішають білизну, довкола чимало чад.

Сміх, змішаний з ниттям,

Хтось виливає воду з тазика, косячись,

Як неспішно випливають копи в ПАЗіку з торця.

Знову немає вдома батька,

Всі речі на місцях нині, крім обручки.

Це скандал, на людях немає обличчя,

Сірим будням немає кінця, вкрай вибір мізерний у молодика.

У машини дрібний підтюпець,

Welcome to Nissan, паря.

В унісон б'ють палкі серця.

Палиця в двох кінцях, сміливість, сліпота, справа на живця,

Сів одного разу, ап, вийшов – тілу за тридцял.

Листя колише вітер *** дрімота,

Клич кидає вороння, прикрила снігом дроти.

Людина розумна скаче бігло по роках,

З особистим планом за душею, тільки мідні труби - не план.

Навколо порожнеча... порожнеча, порожнеча, порожнеча...

Навколо порожнеча... порожнеча, порожнеча, порожнеча...

Навколо порожнеча... порожнеча, порожнеча, порожнеча...