Не верю - Рем Дигга, Смоки Мо

— Кто пришел к нам, глянь!

— Кто?

Кто пришел к нам, глянь — и двери снял с рам;

И вперил взгляд, как херой фильмов — Ван Дамм.

Пан прям, этот малый, пан прям.

Но я ему не верю и кричу: «Ну-ка!

Сядь, Лань!»

Мои седые виски повидали много героев;

Он пусть сидит — не п*здит!

Стихи на биты — лихи и круты, репиты до дыр;

Но в них столько воды, что впору звать: МС МойДоДыр.

Как ты посмел, дрянь, вывести, закусить тут нас всех, дрянь.

Одно желание — запустить стул, бл*ть, те в жбан.

Гонишь ты, крутится не блант, курится не план.

Куриц ты не мял, самородок с улицы Сезам.

Сбавь скоростя, сдай назад или ставь лося.

Наследил ты там, где стаф — босяк, сын, где так нельзя.

Вроде мужика нога, но след от каблука.

— Эй, это как… Гей?

Рэп твой пробитый, как батискаф — мчит ко дну.

Убогий, — мчит ко дну.

Читка — нуль, и еще сто причин тонуть.

Да ты же просто гонишь всем, лох, позоришь хип-хоп.

В твою не верим любовь и харкдор.

Я и мой кореш, Сэр Мо (довольно).

Не все то золото, что блестит.

Молла, брат, подтверди.

Так красиво пускаешь дым, но скиллз не увеличить косым, сын.

Здесь Молла, Дигга, Крокодил, Тигр.

Время тик-так, тсс, остановись, замри-ка.

Два психа в медитации в комнате рэпа.

Тихо!

И наплевать из какого меха твоя шубиха.

Ты, как голос Rigos’а, в жизни не такой как в треках.

И вас так много, что пора звать книгу Гиннеса.

На моей памяти таких так много выдохлось.

Поверь, так много, что порой кажется, что привиделось.

Помню то время, когда за рэпчик калечили.

В этой стране он приживался так — через боль и увечья.

А сейчас, какой-то левый чёрт на сложных щщах.

Втирает порожняк лохам, и они пищат.

Чего ты хочешь: девочек, денег, плотных штакетов?

Кроссворд Про — знаю все варианты ответов.

Давай же, удиви меня своим рэпом.

Всё хорошо, только (чё?) я не верю в это.

Чего ты хочешь: девочек, денег, плотных штакетов?

Кроссворд Про — знаю все варианты ответов.

Давай же, удиви меня своим рэпом.

Всё хорошо, только (чё?) я не верю в это.

Чтобы написать что-нибудь полезное, приятное, усладить;

А то всю подноготную в земле вырывают.

— Хто прийшов до нас, глянь!

— Хто?

Хто прийшов до нах, глянь — і двері зняв з рам;

І вперив погляд, як херой фільмів — Ван Дамм.

Пан прямий, цей малий, пан прямий.

Але я йому не вірю і кричу: «Ну-ка!

Сядь, Лань!

Мої сиві віскі побачили багато героїв;

Він нехай сидить — не п*здить!

Вірші на біти — лихі і круті, репіти до дір;

Але в  них стільки води, що впору звати: МС МійДіДир.

Як ти посмів, погань, вивести, закусити тут нас усіх, погань.

Одне бажання - запустити стілець, бл *ть, ті в жбан.

Гониш ти, крутиться не блант, куриться не план.

Куриць ти не м'яв, самородок з вулиці Сезам.

Зменш швидкість, здай назад або став лося.

Наслідив ти там, де стаф — босяк, сину, де так не можна.

Начебто мужика нога, але слід від каблука.

— Гей, це як… Гей?

Реп твій пробитий, як батискаф — мчить до дна.

Убогий,— мчить до дну.

Читка — нуль, і ще сто причин тонути.

Та ти ж просто женеш усім, лох, ганьбиш хіп-хоп.

У твою не віримо любов і харкдор.

Я і мій кореш, Сер Мо (досить).

Не все те золото що блищить.

Молла, брате, підтверди.

Так гарно пускаєш дим, але скіллз не збільшити косим, ​​сину.

Тут Молла, Дігга, Крокодил, Тигр.

Час тик-так, тсс, зупинись, замри-но.

Два психи в медитації в кімнаті репу.

Тихо!

І наплювати з якого хутра твоя шубіха.

Ти, як голос Rigos'а, у житті не такий як у треках.

І вас так багато, що покликати книгу Гіннеса.

На моїй пам'яті таких так багато видихнулося.

Повір, так багато, що часом здається, що здалося.

Пам'ятаю той час, коли за ріпчик калічили.

В цій країні він приживався так через біль і каліцтва.

А зараз, якийсь лівий чорт на складних щіщах.

Втирає порожняк лохам, і вони пищать.

Чого ти хочеш: дівчаток, грошей, щільних штакетів?

Кросворд Про — знаю всі варіанти відповідей.

Давай, здивуй мене своїм репом.

Все добре, тільки (що?) я не вірю в це.

Чого ти хочеш: дівчаток, грошей, щільних штакетів?

Кросворд Про — знаю всі варіанти відповідей.

Давай, здивуй мене своїм репом.

Все добре, тільки (що?) я не вірю в це.

Щоб написати щось корисне, приємне, насолодити;

А то всю підноготну в землі виривають.