Чё за .. ? - Рем Дигга

Первый Куплет:

Я утром открыл глаза.

Постель пуста, теперь в ней нет тебя.

Другая картина, без запаха Нины,

Что еще с тех в плед не впитан.

Когда стояло всё на трех китах.

И мы смеялись до слез, нас прет, пизда.

Когда снимала все ты до трех

Кидаясь в меня белье и я думал все так навсегда

Это сон точно был, текла тогда Кезон срочно, блин.

Че за страсть, это любовь или просто фильм?

Тик-так да так время убрало вопросы вмиг

И китов больше нет трех, бред всё.

Уже рыба не та, но я знай, не в обиде.

Чтобы было через несколько лет,

Если бы я все это не узнал и не увидел?

Зачем забывал, не хочу вспоминать.

Для меня кем ты была

алтарь навек, нес на руках.

Падал снег ждал слез дурака.

Не палил рукова, не искал карт твоих.

Спал дебил, себя наебал сам пади.

Вдаль уплыл, мариман звонил: «Как там ты?»

Зря спешил домой, зря врывался дым.

Плохо видят не только кроты.

Видимо, лохом надо быть с тобою только так жить

В лодке я на Буяну долго я плыл

Чтобы увидеть этот ебаный стыд

Попал на пожар, не почуяв дым.

Спешил к тебе не ждал такой беды.

Я рисовал твое лицо в мутных толщах воды.

Скотина ты, скотина ты.

Припев:

Че за дела, не, ну, че за хуйня?

Я не могу никак поверить глазам,

Они центр вина, сука, милая, как так?

Хватило ж ума, паршивый расклад, большие рога.

Лучше просто оставь, твое в потьмах не для меня.

Че за дела, не, ну, а че за хуйня?

Для кого заплетена змеюка коса?

Я предлагаю тебе все рассказать.

Твою же мать, паршивый расклад, большие рога.

Тут правда одна — ты мне врала, чума, такая шлюха мне не нужна.

Второй Куплет:

Значит вот почему не мог спать по ночам,

И рисовал в темноте я твой стан и скучал.

Такой томный густой тот страх потерять тебя.

Страх потерять любовь и очаг.

Опять давным давно стал замечать

Эту вереницу тайных странных начал.

Я это чувствовал, слышишь, в каждом прощании.

Молчал важливо крича.

Зря, дорогой, вез домой платок.

Дом вход которого для меня зарос травой.

Этот забор не мой, мне тут чужое все.

И сколько пролил слез и я о ком, браток?

В горле ком, в спальне шум.

Я поднимался тихо, не веря, что так бывает.

Но как есть, так есть, выбил легко дверь.

И вы голиком там, привет, дорогая.

Припев:

Че за дела, не, ну, че за хуйня?

Я не могу никак поверить глазам,

Они центр вина, сука, милая, как так?

Хватило ж ума, паршивый расклад, большие рога.

Лучше просто ставь твое в потьмах не для меня.

Че за дела, не, ну, че за хуйня?

Для кого заплетена змеюка коса?

Я предлагаю тебе все рассказать.

Твою же мать, паршивый расклад, большие рога.

Тут правда одна — ты мне врала, чума, такая шлюха мне не нужна.

Перший Куплет:

Я вранці розплющив очі.

Ліжко порожнє, тепер у ній немає тебе.

Інша картина, без запаху Ніни,

Що ще з тих у плед не впитаний.

Коли стояло все на трьох китах.

І ми сміялися до сліз, нас пре, пизда.

Коли знімала всі ти до трьох.

Кидаючись у мене білизну і я думав все так назавжди

Це сон точно був, текла тоді Кезон терміново, млинець.

Чого за пристрасть, це кохання чи просто фільм?

Тік-так так так час прибрало питання вмить

І китів більше немає трьох, марення все.

Вже риба не та, але я знай, не в образі.

Щоб було за кілька років,

Якщо б я все це не дізнався і не побачив?

Навіщо забував, не хочу згадувати.

Для мене ким ти була

вівтар навік, ніс на руках.

Падав сніг, чекав сліз дурня.

Не палив рукою, не шукав карт твоїх.

Спав дебіл, себе наебал сам пади.

Вдалину сплив, маріман дзвонив: «Як там ти?»

Даремно поспішав додому, дарма вривався дим.

Погано бачать не тільки кроти.

Мабуть, лохом треба бути з тобою тільки так жити

У човні я на Буяну довго я плив

Щоб побачити цей ебаний сором

Потрапив на пожежу, не почувши дим.

Поспішав до тебе не чекав такої біди.

Я малював твоє обличчя в каламутних товщах води.

Скотина ти, скотина ти.

Приспів:

Чого за справи, не, ну, що за хуйня?

Я не можу ніяк повірити очам,

Вони центр вина, сука, люба, як так?

Вистачило ж розуму, паршивий розклад, великі роги.

Краще просто залиш, твоє в пітьмах не для мене.

Чого за справи, не, ну, а за хуйня?

Для кого заплетена зміюка коса?

Я пропоную тобі все розповісти.

Твою вже мати, паршивий розклад, великі роги.

Тут правда одна - ти мені брехала, чума, така повія мені не потрібна.

Другий Куплет:

Значить ось чому не міг спати по ночах,

І малював у темряві я твій стан і нудьгував.

Такий млосний густий той страх втратити тебе.

Страх втратити любов і вогнище.

Знову давно став помічати

Цю низку таємних дивних почав.

Я це відчував, чуєш, у кожному прощанні.

Мовчав важливо кричачи.

Даремно, дорогий, віз додому хустку.

Будинок, вхід якого для мене заріс травою.

Цей паркан не мій, мені тут чуже все.

І скільки пролив сліз і я про кого, братку?

У горлі кому, в спальні шум.

Я піднімався тихо, не вірячи, що так буває.

Але як є, так є, легко вибив двері.

І ви голиком там, привіт, люба.

Приспів:

Чого за справи, не, ну, що за хуйня?

Я не можу ніяк повірити очам,

Вони центр вина, сука, люба, як так?

Вистачило ж розуму, паршивий розклад, великі роги.

Краще просто став твоє в темряві не для мене.

Чого за справи, не, ну, що за хуйня?

Для кого заплетена зміюка коса?

Я пропоную тобі все розповісти.

Твою вже мати, паршивий розклад, великі роги.

Тут правда одна - ти мені брехала, чума, така повія мені не потрібна.