Белые Банты - Рем Дигга

Кровавое колесо прячется за горизонт, таким же, белым только, убей, заколи сон

В ванной у умывальника, бесова пилюля для бледного **альника.

Я не пущу людей сюда, занят срочно всегда, торч навсегда, точно сектант,

бес страха.

«Рома открой» — бл*дь иди на х**!

Видел кафель ржавый а?

Грубый налет, вафель валом губы как лед,

Подарить белых капель им алым, сп*рмой забрызгать весь рот, пригласить.

Грабель впалых трубы в полет.

Видел старые ковры?

А?

Запачканный ворс,

Зачем ей трубный трос?

Трудный вопрос, лаская пальцами заезженный цветок

Между ног, точно то поблекшее полотно роз, глаза чисты как родник — это конец.

Чисты от стыда они, это конец, грозней веса, козней беса всех —

Это тело молодое в поту для сумасшедших утех, дети кесарева.

Скажи и ты, что тянут сети беса не в ад, другое беспонт вбивать что-то

Самого влекут бессовестно раздвинутые ноги и бритая мокрая сота.

Мммммм, уйди, не в силу статьи, но в силу любви: «да, не тупи не тупи»

Школьница с приподнятым свитером, рядом с мальчиком п**ором, без базара вручит

кл*тор вам.

Новый полет, нелюбимый мир, нелюбимое время, нелюбимый самец раком девочку в

ванной *ет.

Спокоен, как лед, и руки греют стан, другой уже пристал, обклацаный в астрал

Опасно детка, страстно детка, скинула белые банты с головы почему-то наспех

детка,

Но вечер обнимет и простит, непорочность отнимет не грусти, отныне вам расти,

дорогая, и расти.

Под чьи-то цитаты, в голове чикой поддатой, пульсирующей молодости,

дети зараженных стай,

Кураж кураж кураж кураж стань — раком и дай, добро пожаловать в социальный

сарай.

Нарко терем рай, иди ко мне детка, перегорай.

Банты в грязи, ха, да ведь и мы не князи, затасканная вязкой дева,

но все увы на мази у ней

Здесь свой балансир, вино и снег подкосил.

Снова будет просить.

Криваве колесо ховається за горизонтом, таким, білим тільки, убий, заколи сон

У ванної у умивальника, бісова пігулка для блідого **альника.

Я не пущу людей сюди, зайнятий терміново завжди, стирчи назавжди, точно сектант,

біс страху.

«Рома відкрий» - бл*дь іди на х**!

Бачив кахель іржавий?

Грубий наліт, вафель валом губи, як лід,

Подарувати білих крапель їм червоним, спермою забризкати весь рот, запросити.

Грабель впалих труби в політ.

Бачив старі килими?

А?

Забруднений ворс,

Навіщо їй трубний трос?

Важке питання, пестячи пальцями заїжджена квітка

Між ніг, ніби то побіле полотно троянд, очі чисті як джерело — це кінець.

Чисті від сорома вони, це кінець, грізніше ваги, підступів біса всіх —

Це тіло молоде в поту для божевільних втіх, діти кесарева.

Скажи і ти, що тягнуть мережі біса не ад, інше безпонт вбивати щось

Самого тягнуть безсовісно розсунуті ноги і голена мокра стільника.

Мммммм, піди, не в силу статті, але в силу кохання: «так, не тупи не тупи»

Школярка з піднятим светром, поруч з хлопчиком п**ором, без базару вручить

кл*тор вам.

Новий політ, нелюбимий світ, нелюбий час, нелюбимий самець раком дівчинку

ванною *ет.

Спокійний, як лід, і руки гріють табір, інший уже пристав, обклацаний в астрал

Небезпечно дитинко, пристрасно дитинко, скинула білі банти з голови чомусь наспіх

дитинко,

Але вечір обійме і простить, непорочність відніме не суму, відтепер вам рости,

дорога, і рости.

Під чиїсь цитати, в голові чикою піддатою, пульсуючої молодості,

діти заражених зграй,

Кураж кураж кураж кураж стань — раком і дай, ласкаво просимо в соціальний

сарай.

Нарко теремо рай, йди до мене, дитино, перегорай.

Банти в бруду, ха, так ведь і ми не князі, затаскана в'язкою діва,

але всі на жаль на мазі у ній

Тут свій балансир, вино і сніг підкосив.

Знову проситиме.