Другой - Рем Дигга, Баста

впереди раскинулась степь и плывет за горизонт,

ветер стонет и роняет снега хлопья на лицо

сети суровых старых бесвязных дорог трясин,

совсем не заметил снова увяз тут сапог в грязи

я тронул давно поводья и умчал на заре,

когда молодые ногти мне кричали ты самый, ты лев.

с разных сторон я видел путников подобных себе,

многих из них уж нет, вечный поко им небес там где то

радуга горит и меняет все по новой нам,

как колода карт, то барон и пан то голодный раб

погода плюет на нас, где то пол года дождь, лед

вперед и вперед, вот он каков поход за буек,

оборваный сон, и с теплого порога в мороз,

дорогой ветров под град и гром и хохот ворон

я улетел вникуда, растворился в дали

не ищи, сомни и брось

ты по пути

мы не вернемся завтра теми, кем вчера мы ушли (ты знаешь)

попереду розкинувся степ і пливе за горизонт,

вітер стогне і кидає снігу пластівці на обличчя

мережі суворих старих безв'язних доріг трясінь,

зовсім не помітив знову ув'яз тут чобіт у грузі

я торкнув давно поводи і мчав на зорі,

коли молоді нігті мені кричали ти самий, ти лев.

з різних сторін я бачив мандрівників подібних до себе,

багатьох із них вже, вічний спокій їм небес там десь

веселка горить і змінює все по новий нам,

як колода карт, то барон і пан то голодний раб

погода плює на нас, де то пів року дощ, лід

вперед і вперед, ось він який похід за буек,

обірваний сон, і з теплого порога в мороз,

дорогою вітрів під град і гром і сміх ворон

я полетів у нікуди, розчинився в далі

не шукай, сумніви і кинь

ти по шляху

ми не повернемося завтра тими, ким учора ми пішли (ти знаєш)