Анаконда - Рем Дигга

Я попал сюда — сам не знаю как;

Ни ел ни дыма, ни коньяка.

Строго без перегара, строго без сушняка.

Рома кентара — чемп навека!

Меня принесла река, сюда, к этим берегам.

И врагам — ман-мореман.

Плыл по звездам, по лунам,

Пока не открылась эта лагуна.

А ты меня сразу вкопала,

Когда сидела тут, белье полоскала.

И не сравнится никто с твоим вокалом.

Никто, даже сирены на скалах!

«Ты откуда, чудо и где другие люди;

И что же теперь со мною здесь будет?" —

Спрашивал я, семеня к тебе наглецом;

А ты — закрывала своё лицо, о да.

Да, это места мечты, добра и любви.

Ко мне прижмись, не уходи.

Так не горят у людей глаза,

Как горят у меня от тебя.

Давай пропадём, скорей, в этих местах.

Ты дай мне огня.

Сколько раз мир был почат мной!

Волны разрезал фрегат по ночам.

Думал — видел всё, моряк Рома-джан, но,

Но такой еще видать — не встречал!

«Тайная сказка — дикая девочка моя

Дай мне счастье и, на*ер паспорт, на*ер вас всех!

В лесу листва шуршит.

Зли, целуй, кусай, души!

Души в своих объятиях,

Пока тебя твои не отыскали братья.

Милая, почему не опускаешь платье?

Ты не знала мужчин, как мог знать я…"

Я пьян без вина держать тебя,

Краса, и да лицом, да.

Пусть твоя страсть — мой яд и смерть моя.

Тащи к себе, как Анаконда!

Она говорит: «Видишь, я стою — не боюсь?

Тебя не знаю, но уже люблю.

Я про тебя никому не скажу.

Зацелую, закусаю, задушу!

Рем Дигга — Анаконда.

Альбом: «Черника и Циклоп».

Февраль, 2016.

Я потрапив сюди — сам не знаю як;

Ні ел ні диму, ні коньяку.

Суворо без перегару, без сушняка.

Рома кентара - чемпіон навіки!

Мене принесла річка, сюди, до цих берегів.

І ворогам - ман-мореман.

Плив по зірок, по місяцях,

Поки що не відкрилася ця лагуна.

А ти мене одразу вкопала,

Коли сиділа тут, білизна полоскала.

І не порівняється ніхто з твоїм вокалом.

Ніхто, навіть сирени на скелях!

«Ти звідки, диво і де інші люди;

І що вже тепер зі мною тут буде?

Запитував я, насіння до тебе нахабником;

А ти — зачиняла своє обличчя, о так.

Так, це місця мрії, добра і любові.

До мене притисніться, не йди.

Так не горять у людей очі,

Як горять у мене від тебе.

Давай пропадемо, швидше, в цих місцях.

Ти дай мені вогню.

Скільки разів світ був започаткований мною!

Хвилі розрізав фрегат по ночах.

Думав - бачив все, моряк Рома-джан, але,

Але такий ще бачити — не зустрічав!

«Таємна казка — дика моя дівчинка

Дай мені щастя і, на*єр паспорт, на*єр вас усіх!

У лісі листя шарудить.

Злий, цілуй, кусай, душі!

Душі у своїх обіймах,

Поки тебе твої не знайшли брати.

Мила, чому не опускаєш сукню?

Ти не знала чоловіків, як міг знати я ..."

Я п'яний без вина тримати тебе,

Краса, і так обличчям, так.

Нехай твоя пристрасть— моя отрута і смерть моя.

Тягни до себе, як Анаконда!

Вона каже: «Бачиш, я стою не боюся?

Тебе не знаю, але вже люблю.

Я про тебе нікому не скажу.

Зацілую, закусаю, задушу!

Рем Дігга - Анаконда.

Альбом: «Чорниця і Циклоп».

Лютий 2016.