Ветер-волченька - Рада Рай

Воет ветер за окном, воет волченькой.

Почернели небеса — дело к ноченьке.

Замело дороги все, даль заснежена,

Воет ветер, как душа, чья-то грешная.

Припев:

Ты утихни и не вой, ветер-волченька,

Уложи снега дремать, дело к ноченьке.

Звёзды в небе не видать, всё заволокло.

Разлились кругом снега, словно молоко.

Наступают холода, злые полчища.

Воет видно от тоски, ветер-волченька.

Припев:

Ты утихни и не вой, ветер-волченька,

Уложи снега дремать, дело к ноченьке.

До утра он будет петь песню грустную.

Всё что было — замело, стало пустошью.

Ночка, волченьку жалей, он же маленький.

Не глядит за ним метель, его маменька.

Припев:

Ты утихни и не вой, ветер-волченька,

Уложи снега дремать, дело к ноченьке.

Ты утихни и не вой, ветер-волченька,

Уложи снега дремать, дело к ноченьке.

Виє вітер за вікном, виє вовченькою.

Почорніли небеса — справа до ночі.

Замело дороги все, далечінь засніжена,

Виє вітер, як душа, чиясь грішна.

Приспів:

Ти вщухни і не вий, вітер-вовченя,

Уклади снігу дрімати, справа до ночі.

Зірки в небі не бачити, все заволокло.

Розлилися навколо снігу, мов молоко.

Настають холоди, злі полчища.

Виє видно від туги, вітер-вовченя.

Приспів:

Ти вщухни і не вий, вітер-вовченя,

Уклади снігу дрімати, справа до ночі.

До ранку він співатиме пісню сумну.

Все, що було— замело, стало пусткою.

Нічка, вовченя жалку, він же маленький.

Не дивиться за ним хуртовина, його матінка.

Приспів:

Ти вщухни і не вий, вітер-вовченя,

Уклади снігу дрімати, справа до ночі.

Ти вщухни і не вий, вітер-вовченя,

Уклади снігу дрімати, справа до ночі.