Калина - Рада Рай

При долине — куст калины,

В речке тихая вода…

Ты скажи, скажи, калина —

Как попала ты сюда?

Как-то раз ко мне весною

Парень бравый прискакал,

Любовался долго мною,

А потом с собой забрал

Он хотел меня, калину,

Посадить в своём саду —

Не довёз, и в поле бросил,

Думал, что я пропаду,

А я за землю ухватилась,

Встала на ноги свои —

И навеки поселилась,

Где вода и соловьи!

Ветер гнёт калины ветви,

Да я теперь не пропаду!

Надо мною солнце светит,

Я по-прежнему живу!..

При долині - кущ калини,

У річці тиха вода…

Ти скажи, скажи, калина—

Як ти потрапила?

Якось до мене навесні

Хлопець бравий прискакав,

Милувався довго мною,

А потім з собою забрав

Він хотів мене, калину,

Посадити в своєму саду

Не довіз, і в полі кинув,

Думав, що я пропаду,

А я за землю вхопилася,

Встала на ноги свої —

І навіки оселилася,

Де вода та солов'ї!

Вітер гне калини гілки,

Так я тепер не пропаду!

Наді мною сонце світить,

Я як і раніше живу!