Прости, мама - Рада Рай

Ой ты, мама, прости, родимая, что домой прихожу на зорюшке,

За любовь мою не суди меня, не сули мне беды и горюшка.

Нынче снова за тихой реченькой, под густыми резными вязами,

Обещая мне счастье вечное, ждёт в ночи меня ясноглазый мой.

Припев:

Не сбежать мне от этой любви, не могу, не могу иначе я!

Знать, судьбою мне так назначено, ты прости и благослови!

Не сбежать мне от этой любви, не могу, не могу иначе я!

Знать, судьбою мне так назначено, ты прости и благослови!

Я к губам его, ненаглядного, как лоза, потянулась к солнышку.

Никому вовек не отдам его, выпью счастье своё до донышка.

Ты, прости, меня, мама милая, быть мне век в долгу неоплаченном.

В ночь горячую отпусти меня, на плече твоём дай, поплачу я…

Припев:

Не сбежать мне от этой любви, не могу, не могу иначе я!

Знать, судьбою мне так назначено, ты прости и благослови!

Не сбежать мне от этой любви, не могу, не могу иначе я!

Знать, судьбою мне так назначено, ты прости и благослови!

Не сбежать мне от этой любви, не могу, не могу иначе я!

Знать, судьбою мне так назначено, ты прости и благослови!

Не сбежать мне от этой любви, не могу, не могу иначе я!

Знать, судьбою мне так назначено, ты прости и благослови!

Знать, судьбою мне так назначено, ты прости и благослови!

Ой ти, мамо, вибач, рідна, що додому приходжу на звюшці,

За любов мою не суди мене, не сули мені біди і горюшка.

Нині знову за тихою річкою, під густими різьбленими в'язами,

Обіцяючи мені щастя вічне, чекає вночі мене ясноокий мій.

Приспів:

Не втекти мені від цієї любові, не можу, не можу інакше я!

Знати, долею мені так призначено, ти пробач і благослови!

Не втекти мені від цієї любові, не можу, не можу інакше я!

Знати, долею мені так призначено, ти пробач і благослови!

Я до губ його, ненаглядного, як лоза, потяглася до сонечка.

Нікому повік не віддам його, вип'ю щастя своє до денця.

Ти, вибач, мене, мамо мила, бути мені вік у боргу неоплаченому.

Вночі гарячу відпусти мене, на плечі твоїм дай, поплачу я…

Приспів:

Не втекти мені від цієї любові, не можу, не можу інакше я!

Знати, долею мені так призначено, ти пробач і благослови!

Не втекти мені від цієї любові, не можу, не можу інакше я!

Знати, долею мені так призначено, ти пробач і благослови!

Не втекти мені від цієї любові, не можу, не можу інакше я!

Знати, долею мені так призначено, ти пробач і благослови!

Не втекти мені від цієї любові, не можу, не можу інакше я!

Знати, долею мені так призначено, ти пробач і благослови!

Знати, долею мені так призначено, ти пробач і благослови!