На Ивана Купала - Рада Рай

Дождик июльский, как девичьи слёзы,

Ливнем прольётся сквозь солнца улыбку,

Сонные ивы русалочьи косы

Низко склоняют над заводью зыбкой.

Девы из веток сплетают веночки

И на поляне ведут хороводы.

Пляшут, поют, а Купальскою ночью

С песней венки опускают на воду.

Припев:

Ой, да на Ивана-Купала с неба звезда упала,

Да на мою ладонь, прямо в мою ладонь!

Ой, да, с этой ночки, да ночки летней, вплоть до поры последней,

Ярко горит огонь, в наших сердцах огонь!

Кто-то отыщет заветные клады

Ночью Купальской в священных дубравах.

Мне же, каменьев и злата не надо,

Мне — лучше с милым в пушистые травы.

Вместе с желанным —

Всю ночь, до рассвета,

Чтоб в небесах хороводились звёзды,

Чтоб нас венчали Купала и Лето,

Чтоб не расстаться до осени поздней.

Припев:

Ой, да на Ивана-Купала с неба звезда упала,

Да на мою ладонь, прямо в мою ладонь!

Ой, да, с этой ночки, да ночки летней, вплоть до поры последней,

Ярко горит огонь, в наших сердцах огонь!

Ой, да на Ивана-Купала с неба звезда упала,

Да на мою ладонь, прямо в мою ладонь!

Ой, да, с этой ночки, да ночки летней, вплоть до поры последней,

Ярко горит огонь, в наших сердцах огонь!

Дощ липневий, як дівочі сльози,

Зливою проллється крізь сонця посмішку,

Сонні верби русалочі коси

Низько схиляють над заплавою хисткою.

Діви з гілок сплітають віночки

І на поляни ведуть хороводи.

Скачуть, співають, а Купальської ночі

З пісень вінки опускають на воду.

Приспів:

Ой, так на Івана-Купала з неба зірка впала,

Так, на мою долоню, прямо в мою долоню!

Ой, так, з цієї ночі, так ночі літньої, аж до пори останньої,

Яскраво горить вогонь, у наших серцях вогонь!

Хтось знайде заповітні скарби

Вночі Купальської у священних дібровах.

Мені ж, каміння і золота не треба,

Мені — краще з милим у пухнасті трави.

Разом із бажаним —

Всю ніч, до світанку,

Щоб у небесах хороводились зірки,

Щоб нас вінчали Купала і Літо,

Щоб не розлучитися до осені пізньої.

Приспів:

Ой, так на Івана-Купала з неба зірка впала,

Так, на мою долоню, прямо в мою долоню!

Ой, так, з цієї ночі, так ночі літньої, аж до пори останньої,

Яскраво горить вогонь, у наших серцях вогонь!

Ой, так на Івана-Купала з неба зірка впала,

Так, на мою долоню, прямо в мою долоню!

Ой, так, з цієї ночі, так ночі літньої, аж до пори останньої,

Яскраво горить вогонь, у наших серцях вогонь!