Давай простимся - Пётр Лещенко

Странно, что в жизни всё так случилось.

Больно, что так нелепо сломилось.

Наша любовь была понапрасну,

С тех пор украден покой мой,

Устал я, довольно с меня!

Давай простимся, пока не поздно,

Не будем больше друг друга упрекать.

Давай простимся, пока возможно,

Пока измену твою я сумел так красиво солгать.

Давай простимся пока с улыбкой,

Придут ли слёзы, то знай: твоя вина.

Тебя любил я любовью тихой,

Скорей простимся навсегда.

Дивно, що в житті все так сталося.

Боляче, що так безглуздо зломилося.

Наше кохання було дарма,

З того часу вкрадений мій спокій,

Втомився я, досить з мене!

Давай попрощаємося, поки не пізно,

Не будемо більше один одному дорікати.

Давай пробачимося, поки можливо,

Поки зраду твою я зумів так гарно збрехати.

Давай попрощаємося поки що з посмішкою,

Прийдуть чи сльози, то знай: твоя вина.

Тебе любив я любов'ю тихою,

Скоріше попрощаємось назавжди.