Ты едешь пьяная - Пётр Лещенко

Ты едешь пьяная и очень бледная

По тёмным улицам, совсем одна

И смутно помнишь ты ту скобку медную

И штору синюю окна.

А на диване подушки алые

Духи Дорсей, коньяк Мартель

Глаза янтарные всегда усталые

Распухших губ любовный хмель.

Пусть муж обманутый и равнодушный

Жену покорную в столовой ждёт

Любовник знает, она послушная

Молясь и плача, опять придёт.

Ты едешь пьяная и очень бледная

По тёмным улицам, совсем одна.

Тебе мерещится, что водка плещется

Закуска бегает вокруг стола.

А ведь когда-то она счастливая

В любви и верности клялась-

Теперь больная и вся разбитая

К себе домой она плелась.

И вот в коморочке муж слёзно молится

Она, родимая, уж не живёт.

Любовник строгий того не знает,

Что больше нет её, и не придёт…

Ти їдеш п'яна і дуже бліда

Темними вулицями, зовсім одна

І смутно пам'ятаєш ти ту дужку мідну

І штору сині вікна.

А на дивані подушки червоні

Духи Дорсей, коньяк Мартель

Очі бурштинові завжди втомлені

Розпухлих губ хміль.

Нехай чоловік ошуканий і байдужий

Дружину покірну в їдальні чекає

Коханець знає, вона слухняна

Молячись і плачу, знову прийде.

Ти їдеш п'яна і дуже бліда

Темними вулицями, зовсім одна.

Тобі здається, що горілка хлюпається

Закуска бігає довкола столу.

А бо колись вона щаслива

У любові і вірності клялася-

Тепер хвора і вся розбита

До себе додому вона пленталася.

І ось у коморочці чоловік сльозно молиться

Вона, рідна, вже не живе.

Коханець строгий того не знає,

Що більше немає її, і не прийде...