Trümmerfeld - Prinz Pi, Kaind

Ich bin allein mit mein’n Sorgen, die am Tisch sitzen auf den leeren Stühlen

Früher saßen Freunde hier, gefühlt war immer Frühling

Wohnung kalt, Frau ist weg, dieses Jahr kein Weihnachtsbaum

Wir könn'n den Untergang von unsrer Welt dieses Mal live anschau’n

Ich würd' gerne aufwachen aus meinem Traum

Wirkt alles so unreal, bin Passagier in meiner Haut

Sitz', nicht fähig mich zu regen, auf dem Beifahrersitz

Ein andrer lenkt uns weg, aus der Heimat ins Nichts

Heimat war mein Hund, mein Sohn und meine Tochter

Heimat, das war Penny Lane, war Leni und Oskar

Heimat, das warst du, bevor Chaos in meinem Kopf war

Jedes Foto, das ich habe auf meinem Handy, ist so kostbar

Nachts, wenn ich im Bus lieg', irgendwo im Nirgendwo

Unterwegs zur nächsten Show, während meine Brüder schlafen

Lass' ich meine Seele los, blicke auf die Autobahn

Ins Schwarz, bis mich der Nebel holt

Ich hab' mir nie verzieh’n, wollt' sein wie Steve McQueen

Doch selbst mein letztes Hemd ist weg wie Supreme

Wer kennt schon das Gewicht von den großen Worten wie Depression?

Ich treib' allein durchs All an meinem Rettungsseil, dem Telefon

Stern um Stern wird ausgeknipst, ich zähle schon die, die noch brenn’n

Sich umkreisen, lieben, streiten und letztendlich wieder trenn’n

Ich hab' die Gedanken in mir selbst so satt

Manchmal wünscht' ich mir, es wär' für immer Nacht

Ich steh' im Trümmerfeld

Das war mal meine Welt

Ich würd' gern träum'n, doch bin wach

Der Tag fühlt sich an wie die Nacht

Ich steh' im Trümmerfeld

Da, wo der Schutt noch raucht

Ich komm' hier irgendwann raus

Da vorne schimmert’s schon hell

Es ist wieder so 'ne Nacht, wo ich im Auto sitze

Die Welt außerhalb der Scheiben eine graue Skizze

Hier hab' ich immerhin Kontrolle übers Lenkrad

Wenn ich nur wüsste, wer mich jahrelang gelenkt hat

Ich mag den Wagen, denn er ist was, was noch funktioniert

Ich hör' ihn atmen, wenn mein Fuß das Gaspedal berührt

Wenn das Schloss klickt, dann ist draußen draußen

Die Farbe von der Nacht ist genau wie deine Augen

Hier ist alles an sei’m Platz, Ray-Ban und Wrigley Spearmint

Ich mach' die Tür zu und es riecht wie Zeiten, die lang her sind

Wir hab’n getanzt auf diesen Sitzen, wenn unser Song im Radio kam

Brauchten kein Navi, denn wir hatten unsern Masterplan

Wussten, wohin wir fahr’n ist besser als woher wir komm’n

Denn wir waren alle hier zusamm’n in diesem leer’n Kokon

Jeder Sitz war voll, sogar unser Hund dabei

Ich hab' geglaubt, wir hätten für immer Zeit

Ich steh' im Trümmerfeld

Das war mal meine Welt

Ich würd' gern träum'n, doch bin wach

Der Tag fühlt sich an wie die Nacht

Ich steh' im Trümmerfeld

Da, wo der Schutt noch raucht

Ich komm' hier irgendwann raus

Da vorne schimmert’s schon hell

Ich träum' jede Nacht von einem Trümmerfeld

Ich träum' jede Nacht von einem Trümmerfeld

Ich träum' jede Nacht von einem Trümmerfeld

Ich träum' jede Nacht von einem Trümmerfeld

Ich träum' jede Nacht von einem Trümmerfeld

Ich träum' jede Nacht von einem Trümmerfeld

Ich träum' jede Nacht von einem Trümmerfeld

In dem jemand lebt, dann seh' ich das bin ja ich selbst

Я сама зі своїми турботами сиджу за столом на порожніх стільцях

Колись тут сиділи друзі, завжди відчувалося, що весна

Квартира холодна, дружини немає, ялинки цього року немає

Цього разу ми можемо спостерігати за крахом нашого світу наживо

Я хотів би прокинутися від свого сну

Якщо все здається таким нереальним, я пасажир у своїй шкірі

Сядьте, не в змозі рухатися, на пасажирському сидінні

Інший відводить нас геть, від дому в ніщо

Дом був мій собака, мій син і моя дочка

Удома, це була Пенні Лейн, були Лені та Оскар

Дім, це був ти до того, як хаос був у моїй голові

Кожна фотографія, яку я маю на телефоні, дуже цінна

Вночі, коли я в автобусі, десь посеред нікуди

Йду на наступну виставу, поки мої брати сплять

Відпускаю душу, дивлюся на шосе

У чорне, поки туман не забере мене

Я ніколи не прощав собі, хотів бути схожим на Стіва МакКуіна

Але навіть моя остання сорочка зникла, як Supreme

Хто знає вагу таких великих слів, як депресія?

Я дрейфую сам у просторі на своєму рятувальному шнурі, телефоні

Зірка за зіркою вимикається, я вже рахую ті, що ще горять

Покружляйте один одного, любіть, сперечайтеся і, нарешті, знову розлучайтеся

Я так набридла думками всередині себе

Іноді мені хочеться, щоб ніч була вічною

Я стою в полі завалів

Колись це був мій світ

Я хотів би мріяти, але я прокинувся

День відчувається як ніч

Я стою в полі завалів

Там, де ще димить щебінь

Я колись вийду звідси

Попереду вже яскраво мерехтить

Це знову та ніч, коли я сиджу в машині

Світ за межами дисків сірий ескіз

Принаймні тут я контролюю кермо

Якби я знав, хто керував мною роками

Мені подобається машина, тому що це те, що все ще працює

Я чую, як він дихає, коли моя нога натискає на педаль газу

Коли клацає замок, значить надворі

Колір ночі схожий на твої очі

Тут все на своїх місцях, Ray-Ban і Wrigley Spearmint

Я зачиняю двері, і пахне давно минулими часами

Ми танцювали на цих кріслах, коли наша пісня лунала по радіо

Навігаційна система не була потрібна, тому що у нас був генеральний план

Знати, куди ми йдемо, краще, ніж звідки

Бо ми всі були тут разом у цьому порожньому коконі

Усі місця були заповнені, навіть наш собака з нами

Я думав, що ми назавжди

Я стою в полі завалів

Колись це був мій світ

Я хотів би мріяти, але я прокинувся

День відчувається як ніч

Я стою в полі завалів

Там, де ще димить щебінь

Я колись вийду звідси

Попереду вже яскраво мерехтить

Мені щоночі сниться завалене поле

Мені щоночі сниться завалене поле

Мені щоночі сниться завалене поле

Мені щоночі сниться завалене поле

Мені щоночі сниться завалене поле

Мені щоночі сниться завалене поле

Мені щоночі сниться завалене поле

В якому хтось живе, то я бачу, що це я сам