The Play's the Thing - Peter Hammill

How could he know so much?

How could he bear such knowledge?

How could he dare to write it in the plays?

What is it Shakespeare’d say

If he came back today?

Surely he’d recognize these mortal coils.

How do we carry on?

No-one knows where they fit in,

No-one knows who they are

Or where they’ve been.

What does the writer mean?

How do we play this scene?

What didn’t Shakespeare know that we do now?

Stiffen the sinews,

Wear hard-favour'd rage,

All history’s drama,

The world is a stage.

«There is a history in all men’s lives,

Figuring the nature of the times deceas’d;

The which observ’d, a man may prophesy,

With a near aim, of the main chance of things

As yet not come to life, which in their seeds

And weak beginnings lie intreasured.

Such things become the hatch and brood of time…»

Oh, but the show goes on,

On through the seven ages —

That of the world must mirror man’s, in fact.

Here comes the seventh act,

See how the mirror’s cracked,

Here comes sans everything for humankind.

To capture the conscience

Of nations and kings

All history’s drama —

The play’s the thing, the play’s the thing, the play’s the thing.

How could he know so much?

(The «ation is from «Henry IV"Pt. 2, Act III, Scene I)

Як він міг знати так багато?

Як він міг винести таке знання?

Як він міг наважитися написати це у п’єсах?

Що це сказав Шекспір

Якщо він повернеться сьогодні?

Напевно, він упізнав би ці смертні котушки.

Як ми продовжуємо?

Ніхто не знає, де вони вписуються,

Ніхто не знає, хто вони

Або де вони були.

Що має на увазі письменник?

Як ми граємо цю сцену?

Що не знав Шекспір, що ми робимо зараз?

Зміцнити сухожилля,

Носіть жорстку лють,

Вся драма історії,

Світ — це сцена.

«У житті всіх людей є історія,

З’ясувати природу часів померлих;

Те, що спостерігає, людина може пророкувати,

З близькою метою, з найбільшим шансом

Як ще не ожили, що в своєму зерні

І слабкі початки лежать цінні.

Такі речі стають люком і виводком часу…»

О, але шоу триває,

Протягом семи віків —

Насправді, світ має відображати людину.

Ось і сьома дія,

Подивіться, як дзеркало тріснуло,

Тут без усього для людства.

Щоб захопити совість

Націй і королів

Уся драма історії —

П’єса – це річ, гра – річ, гра – річ.

Як він міг знати так багато?

("Акція" з «Генрі IV», ч. 2, акт ІІІ, сцена I)