Gökyüzüne Uzan - Ozbi

Benimle geçirdiğin günün hesabı yok

Kitabı yok, hitabı çok

Bi!

serçe konar parmağına cevabı yok

Bi' umut kalır göğsümde inancı bol

Bi' dünya kurup bulutlarda uçmak yani

Karanlık suçlar yani

Özgürlüğü anlayıp sonra kusmak yani

Kararlı cümlelerle asfalta basmak yani

''Özgür müyüm ben?'' diye sor

Bu yaşam niye zor?

Bu gözler niye mor layn?

Göz yaşım meteor, ruhum dinozor

Gökyüzüm metafordan yine anlatır bi' halim

Olup bitenlerle kafayı çizmiş bi' halde

Yine anlatır her hali göz kamaştıran bi' yıldızın gölgesinde

Ara sor beni gri bulutlara

Kafa yor düşen yıldırımlara

Uzan gökyüzüne, gökyüzüne, bu gökyüzüne uzan

Bak yüzüme, gül yüzüme, inan sözüme hadi

Ara sor, sor, sor beni gri bulutlara

Kafa yor düşen yıldırımlara

Uzan gökyüzüne, gökyüzüne, bu gökyüzüne uzan

Bak yüzüme, gül yüzüme, inan sözüme uzan

Bazen yağıyorum

Bazen sağa sola öfkem patlıyor

Bazen gülümsetip yığıyorum tüm renkleri

Hayatın denklemi

Bu asi ruhun giriştiği bütün kavgalarına eklenir

Sor lan!

Bana sor lan!

Aşk ile üstüne sağanak yağmur gibi yağarım lan!

Durmam

Ama sev diye yanında kalmam

Yok yere kimseye dolmam

Konuşur konuşur yormam

İstediğin şekil olmam

Durdan, kalktan anlayan biri var mı?

Yoktan, vardan anlayan biri varsa yolla

Aşktan hayata anlamlar katalım

Zaten balçıktan bok tutmuş lan gün batımı!

Sazdan sözden geçmem üzmem

Düzden tersten okusan bile aynı amma

Her acının yağmuru vardır, her gecenin mağduru vardir

Her umudun değişen düşleri ve de değişime aç kamburu vardır

Hadi!

Ara sor beni gri bulutlara

Kafa yor düşen yıldırımlara

Uzan gökyüzüne, gökyüzüne, bu gökyüzüne uzan

Bak yüzüme, gül yüzüme, inan sözüme hadi

Ara sor, sor, sor beni gri bulutlara

Kafa yor düşen yıldırımlara

Uzan gökyüzüne, gökyüzüne, bu gökyüzüne uzan

Bak yüzüme, gül yüzüme, inan sözüme uzan

Немає рахунку дня, який ти провів зі мною

У нього немає книги, у нього багато адрес.

Один!

мізинець не має відповіді на ваш палець

Надія залишається в моїх грудях з великою вірою

Побудуйте світ і літайте в хмарах

Такі темні злочини

Розуміння свободи, а потім рвота

Я маю на увазі наступити на асфальт із рішучими реченнями.

Запитайте: «Чи я вільний?»

Чому це життя важке?

Чому ці очі фіолетові?

Моя сльоза – метеор, моя душа – динозавр

Моє небо знову говорить мені в метафорі

Збентежений тим, що відбувається

Він розповідає це знову в тіні сліпучої зірки.

Подзвони і попроси мене до сірих хмар

Подумайте про удари блискавок

Тягніться до неба, тягніться до неба, тягніться до цього неба

Подивись на моє обличчя, мою посмішку, повір мені на слово, давай

Подзвони, запитай, попроси мене до сірих хмар

Подумайте про удари блискавок

Тягніться до неба, тягніться до неба, тягніться до цього неба

Подивіться на моє обличчя, посміхніться мені, повірте, потягніться до мого слова

іноді я дощ

Іноді мій гнів вибухає ліворуч і праворуч

Іноді я посміхаюся і складаю всі кольори

Рівняння життя

Це додається до всіх бійок бунтарського духу.

Запитай мене!

Запитай мене!

Я проллю на тебе, як проливний дощ з любов’ю!

Я не зупинюся

Але я не залишуся з тобою лише для того, щоб любити

Землю ніким не засипаю

Він говорить, він говорить, я не втомлююся

Я не буду тієї форми, яку ти хочеш

Чи є хтось, хто розуміє, зупинись і встань?

Якщо є хтось, хто нічого не розуміє, надішліть

Додаймо життю сенсу від любові

Захід сонця вже повний слизу!

Я не проти, якщо скажу про Саздана

Це те саме, навіть якщо ви прочитаєте його задом наперед

Кожен біль має свій дощ, кожна ніч має свої жертви

Кожна надія має мінливі мрії та горб, який жадає змін

Давай!

Подзвони і попроси мене до сірих хмар

Подумайте про удари блискавок

Тягніться до неба, тягніться до неба, тягніться до цього неба

Подивись на моє обличчя, мою посмішку, повір мені на слово, давай

Подзвони, запитай, попроси мене до сірих хмар

Подумайте про удари блискавок

Тягніться до неба, тягніться до неба, тягніться до цього неба

Подивіться на моє обличчя, посміхніться мені, повірте, потягніться до мого слова