Benim Hayatım - Ozbi

‏‏‏‏‏‏‏‏‏‏‏‏‏‏‏‏Benim hayatım köyden umutlarıyla göçen 10 kişiyle aynı evde

başladı

İstanbul işte taşı toprağı altın

Çoğumuzun dedesi gibi benimkilerde buna inanmış

İstanbul’lu olmuş

Şişli Devlet Hastanesi’nde dünyaya 10 aylık gelmişim

Evet, biraz üşengeçlik etmişim

Belki de doğarken asiydim

Belki de daha ilk gün bu yalan dünyaya bi' nah çekmek istemiştim

Büyüdüğüm sokaklar baya çetrefilliydi

Gecekondu mahallesiydik bi'çok yer hazine arazisiydi

Alt sınıftık, aileler gündüz başka inşaatların

Geceyse mecburn kendi evinin amelsiydi

Feodal toplum, yoksulluk ve gurbette şehir hayatı

Köy ağalarının yerine kabadayılar ve burjuva patronları

Güçlü olanın insanlık olduğuna inanmış devrimciler

Ve onların inşa ettiği bi' mahalle yani Nurtepe

Yani mertlik, yani gerçek mücadele

Yani sevgi, dürüstlük ve içten gülümseme

Ve cunta ve darbe

Güzel yüzlü insanları katledip yozlaşmış sistemi kanla kazırken tarihe

Bizse okula giderdik gelirdik her gün sokaktaydık

10, 15 kişi toplanır türlü türlü oyunlar oynardık

Bazen canımız sıkılırdı mahalle basardık

Ve çoğu zaman mahalle maçlarında karşı takıma dalardık

Ben gerçeğin adamıyım aga

Caddenin sokağıyım aga

Ben şehrinin krosuyum aga

Fakirin prosuyum aga

Ben gerçeğin adamıyım aga

Ben caddenin sokağıyım aga

Ben şehrinin krosuyum aga

Ben fakirin prosuyum aga

Ben gerçeğin adamıyım aga

Ben caddenin sokağıyım aga

Ben şehrinin krosuyum aga

Ben fakirin prosuyum aga

Büyümek çamurda futbol oynamaktı

Kışın kar yağınca poşetle lüks kızakmış gibi kaymaktı

Annemin mahalledeki olaylardan korkmasıydı

Ve dedemin sığıntı olduğumuz yazlığına kaçırılmaktı

Büyümek platonik bi' aşkla tanışmaktı

Yani içinde tutunduğun bi' umutla yaşamaya alışmaktı

Boktan bi' eğitim sisteminde mutlaka başarmak

Ve hep, nedense hep ötekiyle yarıştırılmaktı

E puan tutmayınca bi' torpil kayırırsa

Rapçi olduğun için okulda sağcılar dalarsa

Mahallende solcu gençler amerikalı sanarsa

Tüm hayatın rap olur herkes karşı çıkarsa

Hayal ettiğim müzik ve hayat şartları

İçimde büyüttüğüm dünya ve gerçeğin kartları

17 yaşında bi' hayalperest olarak çalışmaya git

Bilgisayar almak için tüm yaz yıka tabakları

Ve büyümek, hırsımın yarattığı idealle kör olmam

Verem uykusuyla gerçek arasında bi’yerde yön bulmam

Bu sanki yazları küçük burjuvayla kışlarıysa sarı

Ayakkabısı yırtılmış yoksulla dost olmam gibiydi

Rüyalar der ki: «Mutluluk çocuk kalmaktır»

Yani hayallerini büyütmek kendini ufaltmaktır

Gerçekse sarı ayakkabın yırtıldığında artık ilk aldığın günki gibi

olmayacağının farkında olmaktır

(Gerçek farkında olmaktır)

Ben gerçeğin adamıyım aga

Ben caddenin sokağıyım aga

Ben şehrinin krosuyum aga

Ben fakirin prosuyum aga

Ben gerçeğin adamıyım aga

Ben caddenin sokağıyım aga

Ben şehrinin krosuyum aga

Ben fakirin prosuyum aga

Ben gerçeğin adamıyım aga

Ben caddenin sokağıyım aga

Ben şehrinin krosuyum aga

Ben fakirin prosuyum aga

Ben gerçeğin adamıyım aga

Ben caddenin sokağıyım aga

Ben şehrinin krosuyum aga

Ben fakirin prosuyum aga

Моє життя в одній хаті з 10 людьми, які переселилися з села з надією.

почався

Стамбул, ось камінь, ґрунт золотий

Як і більшість наших бабусь і дідусів, мої також вірили в це.

зі Стамбула

Я народився в державній лікарні Шишли протягом 10 місяців.

Так, я був трохи лінивий

Можливо, я був бунтівником, коли народився

Можливо, я з першого дня хотів сказати «ні» цьому фальшивому світу.

Вулиці, на яких я виріс, були досить суворими

Ми були нетрі, багато місць були землею скарбниці

Ми були нижчим класом, сім’ями вдень будували інші будівлі.

Якщо була ніч, то це був акт вашого власного дому.

Феодальне суспільство, бідність і міське життя за кордоном

Замість сільських панів — хуліганів і буржуазних босів

Революціонери, які вважали, що людство найсильніше

І збудували мікрорайон, а саме Нуртепе

Така хоробрість, така справжня боротьба

Тож любов, чесність і щира посмішка

І хунта, і переворот

Вбивати людей з красивими обличчями і зшкрябати розбещену систему кров’ю

Ми ходили до школи, приходили, щодня були на вулиці

Зібралося 10, 15 людей і ми грали в усілякі ігри.

Бувало, нам було нудно, ми їздили на околиці

І більшість часу ми кидалися в команду суперника в сусідських іграх.

Я людина правди, але

Я вулиця ага

Я крос твого міста ага

Я професіонал бідних ага

Я людина правди, але

Я вулиця ага

Я крос твого міста ага

Я професіонал бідних

Я людина правди, але

Я вулиця ага

Я крос твого міста ага

Я професіонал бідних

Зростання – це гра в футбол у багнюці

Коли взимку йшов сніг, то катався на лижах, як на розкішних санях з сумкою.

Це тому, що мама боялася подій по сусідству

І його мали викрасти на літній будинок мого діда, де ми сховалися.

Зростання – це зустріч платонічного кохання

Тож це звикло жити з надією, яку ти тримаєшся.

Досягти успіху в лайній системі освіти

І це завжди, чомусь, завжди змагалося з іншим

Якщо торпеда сприяє, коли ви не отримуєте e-очки

Якщо в школі правий, тому що ти репер

Якщо ліва молодь у вашому районі думає, що вони американці

Все твоє життя - реп, якщо всі проти цього

Музика та умови життя, про які я мрію

Світ, всередині якого я виріс, і карти правди

Іди працювати 17-річним мрійником

Мити тарілки все літо, щоб купити комп’ютер

І зростаю, засліплений ідеалом мого честолюбства

Я не можу знайти десь між туберкульозним сном і реальністю

Влітку це як міщани, а взимку жовті.

Це було як дружити з бідним чоловіком у порваному черевику.

Сни кажуть: «Щастя — це залишатися дитиною»

Отже, розширювати свої мрії – це зменшувати себе.

Якщо це справжнє, коли твій жовтий черевик порваний, це як у перший день, коли ти його купив.

знайте, що не будете

(Істина - це усвідомлення)

Я людина правди, але

Я вулиця ага

Я крос твого міста ага

Я професіонал бідних

Я людина правди, але

Я вулиця ага

Я крос твого міста ага

Я професіонал бідних

Я людина правди, але

Я вулиця ага

Я крос твого міста ага

Я професіонал бідних

Я людина правди, але

Я вулиця ага

Я крос твого міста ага

Я професіонал бідних