Anadolu - Ayfer Vardar, Ozbi

‏‏‏‏‏‏‏‏Burası için en güzel lafı Sadık hoca söylemişti kardeşim

Ne demişti?

Hayal kırıklığının başkenti demişti

Ben bi' sevdaydım yüreğim maden

Zifiri karanlığım, lakin bana yanabilmek bahşedilmiştir be muhterem

Falancasının oğluyum, Zonguldaklıyım zaten önemi yok

Artık bana derler kömür tadında yanamayan kara matem

Saçlarımsa bi' fındık ağacı

Eskiden kraldım sarsıldıkça döküldüm ve düştü tacım

Bıçakla aşk kazındı göğsüme köklerim Girasun’a kiracı

Bitlerimi temizleyen annem öldü kelim, yitti inancım

Alnımsa kırışmış bi' çay tarlası

Sevdiğimin adı buluttu, kızımızın adıysa yağmur damlası

Rizeliyim, patlayıp kızımı kirletti Çernobil kazası

Ben de ilk isteyene verdim, çok güzldi, azdı başlık parası

Şakaklarımdaki sinirin mührü Karadeniz

Haksızlığa karşı çatık, o yüzden alttan almayı çok becremeyiz

Lakin kurnazın oyununa geldik, nereye gitti benim emeğim?

Patronun çarkı kırık, kimseye gösteremeyiz

Yâr bi' rüya meleği

Uçurtur onu insan emeği

Kırık kanada ölmüş demeyin

Güzelliğine doymak gerekir

Yâr kararmış feleği

Yalanla dolu bağlar yüreği

Asrılar onu vurmuş demeyin

Yanında durup öpmek gerekir

Ben bi' aşktım, Angara ise sağ gözümün bebesi

Misket şarabımın mezesi, gücenme Ömer Hayyam’dır dedesi

Lakin bi' kere bulaştı gözüme siyasetin lekesi

Artık tek gördüğüm halktan saklanan yolsuz fezlekesi

E, tatlı bi' Ege şivesi duyar sağ kulağım

Baharım güneşimdir üzüm bağında uçar gelinimin duvağı

Biraz İzmirliyim biraz Denizli, kirvemdir Kazdağı

Lakin gelinimin çığlığıyla yırtıldı kulak zarım

Sağ yanağım dile geldi «Ne olursan ol gel» dedi

Gelmediler, bi' Yunus geldi «Kim olmuş ki gelsin» dedi

Aşka semah dönerken kurudu Ney’i konuşturan dilim

Konyalıyım, bi' güvercin kondu yanağıma «Beni öldür» dedi

Akdeniz sağ yanıma değen cemre

Yaşamayı severdi içimde gülümseyerek uçuşan her zerre

Şimdi, ziyaretime gelin sahil kumuyla yapılan kabre

Çünkü ufku olan o koca deniz artık bi' katre

Yâr bi' rüya meleği

Uçurtur onu insan emeği

Kırık kanada ölmüş demeyin

Güzelliğine doymak gerekir

Yâr kararmış feleği

Yalanla dolu bağlar yüreği

Asrılar onu vurmuş demeyin

Yanında durup öpmek gerekir

Ben hep bi' aşktım, sol gözüm, Pir Sultan Abdal

Dost dedim astılar, En-el Hak dedim ama yaktılar Madımak’ta

Sivaslıyım, ellerinde meşale ile gözümün akını akıtanlar

Sağ gözümün üstüne köşk kurmuş, her yemeğe çatal batırmakta

Sol kulağım bağlamanın sesine hayran

Kırkların kapısından «Cesaret» diye fısıldar Şah-ı Merdan

Düzgin Baba «Dersim» diye bağırır, gülümser Erzincan

Ama bağlamanın teli kopmuş, sürülmüş her bi' can

Sol yanağımı Dicle öptü

Kendimi Paris’te hissettim, gel bi' de içine dal dedi on gözlü köprü

Diyerbekirliyim zindanımda işkenceyle yakıldı türkü

Hevsel kadar yeşildi sakalım, kökünden devlet söktü

Ben bi' aşktım sol yanım doğu, sol yanım Mezopotamya

Mardin’de Süryaniyim, pamuk kokusuyum Toros Dağları'nda

Biraz Ermeniyim biraz Kırmançe le kıro, biraz da Zaza

Ben bi' ölümsüzüm lakin iktidar hırsıyla öldürüldüğüm yasak

Yâr bi' rüya meleği

Uçurtur onu insan emeği

Kırık kanada ölmüş demeyin

Güzelliğine doymak gerekir

Yâr kararmış feleği

Yalanla dolu bağlar yüreği

Asrılar onu vurmuş demeyin

Yanında durup öpmek gerekir

Садик Ходжа сказав найкраще слово для цього місця, мій брат.

Що він сказав?

Він сказав, що це столиця розчарувань

Я був коханцем, моє серце моє

Я чорний як смоль, але мені пощастило згоріти, мій любий

Я син такого-то, я з Зонгулдака, це все одно

Тепер мене називають чорним жалобою, що не може горіти смаком вугілля

Моє волосся — лісовий горіх

Колись я був королем, як тремтів, упав і корона моя впала

Любов ножем у грудях вирізана, коріння моє — орендарі Гірасуна

Моя мати, яка чистила моїх вошей, мертва, мої слова пропали, моя віра зникла

Мій чоло — зморшкувате чайне поле

Мою кохану звали хмаринка, доньку звали крапля дощу

Я з Різе, вибухнув і забруднив мою дочку Чорнобильською аварією

Тому я віддала його першій особі, це було дуже приємно, ціна нареченої була меншою

Чорне море, печатка нерва в моїх скронях

Ми хмуримось на несправедливість, тому не дуже вміємо підбирати

Але ми дійшли до хитрості хитрого, куди поділися мої праці?

У начальника зламалося колесо, ми не можемо його нікому показати

Ангел мрії

Людська праця змушує його літати

Не кажіть, що зламане крило мертве

Ви повинні бути задоволені своєю красою

наполовину почорніла доля

Зав'язує серце, повне брехні

Не кажи, що віки розстріляли його.

Мені потрібно встати біля тебе і поцілувати

Я була коханою, Ангара — зінице правого ока

Закуска мого мармурового вина, не ображайся, Омер Хайям його дід

Але одного разу на мої очі потрапила пляма політики

Тепер я бачу лише пошкоджений файл, прихований від громадськості

E, моє праве вухо чує солодкий егейський акцент

Моя весна — моє сонце, летить у виноградник, моя наречена фата

Я трохи з Ізміра, трохи з Денізлі, Каздаґі - це мій кірве

Але моя барабанна перетинка розірвалася від крику нареченої

Моя права щока промовила: «Ходи, хто б ти не був», — сказав він.

Вони не прийшли, прийшов Юнус і каже: «Хто має прийти?»

Мій язик, який змусив Нея говорити, висох, коли сема перетворювалася на любов.

Я з Коньї, на мою щоку сів голуб і сказав "убий мене"

Середземне море поруч зі мною, cemre

Він любив жити, кожна частинка, що летить в мені з посмішкою

А тепер приходьте до мене в гробницю з пляжного піску

Тому що те велике море, яке має горизонт, тепер подвійне

Ангел мрії

Людська праця змушує його літати

Не кажіть, що зламане крило мертве

Ви повинні бути задоволені своєю красою

наполовину почорніла доля

Зав'язує серце, повне брехні

Не кажи, що віки розстріляли його.

Мені потрібно встати біля тебе і поцілувати

Я завжди був коханим, моїм лівим оком, Пір Султан Абдал

Я сказав друже, вони мене повісили, я сказав Ен-ель Хак, але вони спалили це в Мадімаку

Я з Сивасу, у кого сльози на очах зі смолоскипом в руках

Він побудував особняк над моїм правим оком, встромивши виделку в кожну страву

Моє ліве вухо вражене звуком баглами

Шах-і Мардан шепоче «Мужність» з дверей Сорокових

Дузгін Баба кричить «Дерсім», посміхається Ерзінджан

Але дріт краватки зламаний, кожна душа, що була орана

Тигр поцілував мене в ліву щоку

Я відчув себе в Парижі, сказав прийди і занурися в нього, сказав міст з десятьма очима

Я з Діярбекіра, пісню спалили в моїй темниці тортурами

Борода в мене була зелена, як Хевсель, держава її вирвала

Я був коханням, моя ліва сторона - схід, моя ліва сторона - Месопотамія

Я сирійець у Мардіні, я відчуваю запах бавовни в Таврських горах

Я трохи вірменин, трохи Кірманче, трохи Заза

Я безсмертний, але владолюбством заборонено бути вбитим

Ангел мрії

Людська праця змушує його літати

Не кажіть, що зламане крило мертве

Ви повинні бути задоволені своєю красою

наполовину почорніла доля

Зав'язує серце, повне брехні

Не кажи, що віки розстріляли його.

Мені потрібно встати біля тебе і поцілувати