Nevena - Đorđe Balašević

Sale Nađ je umro u snu…

Dan se taman zasiveo…

I ne znam šta je sumnjivo tu…

Jer u snu je i živeo…

Kažu da je slutio kraj…

Tobož, nije navio sat…

Pa sad, znao je da gubi taj rat…

Neko ružno sanja, nekom su košmari svitanja

Sveštenik je gunđao psalm…

Ko za kaznu naučen stih…

Pred kapelom nobles i šljam…

Iz istog puka Poraženih…

Srećom, nije imao šta…

Pošto ne bi imao kom…

Arčio je život po svom…

Testament?

Tek skica na kutijici šibica

Strpljivi prsti neminovnosti razlažu uvod pesme koju dobro znam

I ako još išta ima da se oprosti i to ti noćas opraštam

Huči okean neizbežnosti… Pritislo nebo laki til tavanice

Al' to se leči s dve-tri kapi nežnosti u vinu iz Ravanice

Sale Nađ je umro u snu…

Slutim da je snivao Srem?

Onaj bunar studen pri dnu…

I šarom loze zasenčen trem…

Slutim da je snivao Nju…

Čije ime sam gospod zna?

I da se u ječmu tog sna jednostavno zbilo to što ga je i ubilo?

Strpljivi prsti neminovnosti razlažu uvod pesme koju dobro znam

I ako još išta ima da se oprosti i to ti noćas opraštam

Huči okean neizbežnosti… Pritislo nebo laki til tavanice

Al' to se leči s dve-tri kapi nežnosti u vinu iz Ravanice

Sale Nađ помер уві сні…

День щойно став сірим…

І я не знаю, що там підозрілого...

Бо він жив уві сні…

Кажуть, він передбачив кінець…

Мабуть, він не заводив годинник…

Ну тепер він знав, що програє війну...

Комусь погано, комусь кошмари

Священик пробурчав псалом…

Хто вивчив вірш для покарання...

Перед каплицею вельможі і покидьки…

З того самого полку переможених…

На щастя, у нього нічого не було...

Оскільки він не мав би нікого…

Архіо прожив своє життя...

Заповіт?

Просто ескіз на сірниковій коробці

Терпеливі пальці невідворотності розкладають вступ до пісні, яку я добре знаю

І якщо ще є з чим попрощатися, я пробачу тобі сьогодні ввечері

Океан невідворотності шумить... Небо злегка притиснуто до стелі

Але це лікують двома-трьома краплями ніжності у вині з Раваніці

Sale Nađ помер уві сні…

Підозрюю, що йому снився Срем?

Цей холодний колодязь на дні…

І шар лози затінював ганок…

Підозрюю, що він мріяв про Нову…

Чиє ім'я Бог знає?

І що в ячмені того сну сталося те, що його просто вбило?

Терпеливі пальці невідворотності розкладають вступ до пісні, яку я добре знаю

І якщо ще є з чим попрощатися, я пробачу тобі сьогодні ввечері

Океан невідворотності шумить... Небо злегка притиснуто до стелі

Але це лікують двома-трьома краплями ніжності у вині з Раваніці