Wer Schmetterlinge lachen hört - Novalis

Wer Schmetterlinge lachen hört

Der weiß, wie Wolken schmecken

Der wird im Mondschein, ungestört

Von Furcht die Nacht entdecken

Der wird zur Pflanze, wenn er will

Zum Tier, zum Narr, zum Weisen

Und kann in einer Stunde

Durchs ganze Weltall reisen

Der weiß, dass er nichts weiß

Wie alle anderen auch nichts wissen

Nur weiß er, was die anderen

Und auch er noch lernen müssen

Wer in sich fremde Ufer spürt

Und Mut hat sich zu recken

Der wird allmählich ungestört

Von Furcht sich selbst entdecken

Abwärts zu den Gipfeln

Seiner selbst blickt er hinauf

Den Kampf mit seiner Unterwelt

Nimmt er gelassen auf

Wer Schmetterlinge lachen hört

Der weiß wie Wolken schmecken

Der wird im Mondschein, ungestört

Von Furcht die Nacht entdecken

Wer mit sich selbst in Frieden lebt

Der wird genauso sterben

Und ist selbst dann lebendiger

Als alle seine Erben

Хто чує, як сміються метелики

Він знає, який смак хмар

Це буде в місячному сяйві, непорушно

Відкрийте для себе ніч від страху

Він стає рослиною, коли захоче

До звіра, до дурня, до мудрого

А можна за годину

Подорожуйте по всьому Всесвіту

Він знає, що нічого не знає

Як і всі інші не знають

Тільки він знає, що інші

А йому ще треба вчитися

Кожен, хто відчуває в собі чужі береги

А сміливість має бути розтягнута

Поступово він стає спокійним

Відкрийте себе від страху

Вниз до вершин

Він дивиться на себе

Боротьба зі своїм підземним світом

Він приймає спокійно

Хто чує, як сміються метелики

Він знає, який смак хмар

Це буде в місячному сяйві, непорушно

Відкрийте для себе ніч від страху

Хто живе в мирі з собою

Він помре так само

І навіть тоді він більш живий

ніж усі його спадкоємці