Rückkehr - Novalis

Im Schleier einer Spiralnebelnacht

Zerrt die Reue des Fischers

Den Leidenden an den Strand

Und Atlanto entflieht dem Sklavenkleid

Wo kühle feuchte Zungen

Ihn mit salzigen Liebkosungen belecken

Wo dunkle Stille behutsam

Auf Wellen in den Zauber der Nacht reitet

Und bebend gräbt sich seine Seele

Fieberhaft in seinen Lebenskreis zurück

In dem unbedacht und frei die Wesen

In den Tiefen ihre Bahnen zieh’n

Am Ufer warten suchende Blicke

Vergebens auf einen Dankeswink

Der Fischer rudert zur Bucht der Begegnung

Starr und tiefblau spiegelt sich das Meer

Und knarrend schaukelt sich das Boot

Sterne hängen laternenhaft am Himmel

Und die Luft schmeckt nach Freiheit

Der Augenblick schwelgt in Erinnerungen

Wer war nun Sieger — wozu dieser Kampf?

Warum nicht getötet wie jeden Fang?

Was hat ihn verändert — fasziniert an diesem Fisch?

Aus dem Fänger wurde ein Befreier!

Und Gefühle wälzen sich in Fragen

Lösen sich von Illusionen

Und sein Erkennen spinnt neue Gedanken

In klare ehrliche Empfindungen ein

Sind wir nicht alle

Nur winzige Punkte im Erdensystem?

Müssen wir nicht alle

Der Natur und ihren Regeln untersteh’n

Kämpfen wir nicht alle

Ums Überleben, um ein langes Sein?

Sterben wir nicht alle

Fruchtbar im Neugeborensein?

У завісі спірального туману ніч

Буксири жалю рибалки

Страждання до пляжу

І Атланто тікає від сукні рабів

Де круті мокрі язики

Облизи його солоними ласками

Де темна тиша обережно

Їзда на хвилях у магії ночі

І тремтячи, його душа копає

Гарячково повернувся в коло свого життя

У якому бездумні і вільні істоти

У глибині вони роблять свої ходи

На березі чекають пошукові погляди

Даремно за подяку

Рибалка веслує до затоки Зустріч

Море відбивається, тверде і глибоко-блакитне

А човен розгойдується, скрипить

Зірки висять, як ліхтарі на небі

А повітря смакує свободою

Мить впивається в спогади

Тепер хто переміг – навіщо цей бій?

Чому б не вбити, як кожен улов?

Що змінило його — захопився цією рибою?

Ловець став визволителем!

І почуття тонуть у питаннях

Звільнитися від ілюзій

І його визнання крутить нові думки

У ясних чесних почуттях

Хіба ми не всі

Просто крихітні точки в системі Землі?

Хіба ми всі не повинні

Підпорядкований природі та її правилам

Давайте не всі воювати

На виживання, на довге існування?

Чи не помремо ми всі

Плідний у новонароджених?