Тоска атома - Ночные грузчики

Киты выбрасываются на берег —

Говорят, их сбивают с курса радиоволны.

Попугай повторял за ведущим программы «время»,

А потом в кипящий борщ окунул голову.

Плачут деревья листьями, замерзают пруды,

Зимой утки уходят в канализации.

Я вгрызаюсь в яблоко, как в кадык

Мироздания — материя на моих зубах разрывается.

Восемьдесят процентов людей на грани

Бесноватости — четверо из пятерки!

Замерзшие клерки в маршрутках видят на экране

Океан по пути в свои затхлые норки.

Мама пьет по праздникам, отец — по пятницам,

Дед пил без выходных, целиком отдаваясь делу —

У всех нас внутри есть компас счастья,

И у каждого с рожденья размагничена стрелка.

Вселенная состоит из мельчайших атомов,

И в ядре каждого тоска заложена.

Я вливаю в себя бочку дегтя сладкого,

Надеясь, что туда случайно капнули водки ложку.

Свобода — это ужасное бремя.

Бог ушел, оставив везде кусочки своих фото.

Киты выбрасываются на берег —

Говорят, их сбивают с курса радиоволны.

Кити викидаються на берег —

Кажуть, їх збивають з курсу радіохвилі.

Папуга повторював за ведучим програми «час»,

А потім у киплячий борщ занурив голову.

Плачуть дерева листям, замерзають ставки,

Взимку качки йдуть у ¦каналізації.

Я вгризаюся в яблуко, як у кадик

Світобудови - матерія на моїх зубах розривається.

Вісімдесят відсотків людей на межі

Біснуватості — четверо з п'ятірки!

Замерзлі клерки в маршрутках бачать на крані

Океан по шляху в свої затхлі норки.

Мама п'є по святах, батько по п'ятницях,

Дід пив без вихідних, цілком віддаючись справі—

Всі нас всередині мають компас щастя,

І у кожного з народження розмагнічена стрілка.

Всесвіт складається з дрібних атомів,

І в ядрі кожного туга закладено.

Я вливаю в себе бочку дьогтю солодкого,

Сподіваючись, що туди випадково крапли горілки ложку.

Свобода — це жахливий тягар.

Бог пішов, залишивши всюди шматочки своїх фото.

Кити викидаються на берег —

Кажуть, їх збивають з курсу радіохвилі.