Экзистенциальное поражение - Ночные грузчики

Пять часов утра, платформа, проводник, "не желаете такси?", круглосуточный книжный

Отчего ты решил, что здесь ты будешь счастлив?

Тут не хуже и не лучше, ты не дальше и не ближе

С места на место с рюкзачком впечатлений, из города в город по внутренний Ебландии

Прислушиваюсь к ощущениям чай с сахаром, те же самые люди те же самые названия

Интернет-кафе и письма с тем же содержанием, я знаю эту схему, все испробовано ранее

Ищу комнату недорого далеко от метро, начать карьеру в стабильно-развивающейся компании

Работа, дорога на работу, сон, работа, фильмы, просмотренные на коммуникаторе утром

Музыка смешивается с сюжетами книг и равнодушными голосами из репродукторов

Куда опять занесло тебя?

Когда ты вернешься, ты еще кому-то нужен?

У тебя же есть дом!

Друзья детства и полезные знакомства, знакомый с детства климат и пейзаж за окном

Куда опять занесло тебя?

Скоро ты вернешься и смиришься с экзистенциальным поражением

Расслабишься, доверишься инстинкту размножения, не жить а доживать, остепенишься и женишься

Я выйду не в том городе, сяду не в тот троллейбус, приеду на улицу, где меня никто не ждет

Не в той квартире лягу в постель не с той женщиной, проживу чужую жизнь, меня положат не в тот гроб

Кого я ненавижу, так это всех, кого я боюсь, так это каждого кретина

Ни о чем не жалею и ни о чем не мечтаю, лишь бы из меня не вырос директор магазина

Новый Арбат, сворачиваю, железная дверь, странно, я знаю код домофона, мне на третий этаж

Офис по-клерковски уютный, кресло-мешок, на стеклянном столике белый макинтош

Молодой худощавый еврей со стаканом виски, жму ему руку, даже называю по имени

В окне – казино.

Что я здесь делаю?

Срочно бежать домой, что-нибудь соврать любимой

Нет, я остаюсь, внимательно слушаю, я еще много раз посещу это место и этого человека

Он говорит, ему нужен сценарий к рекламе Макдональдса.

- "Извините, это абсурд, я веган"

Нет, я больше не веган, киваю, узнаю подробности: запуск новых игрушек в хэппи-милы

- "Скормить детям это дерьмо? По рукам".

Аванс и домой: помнишь, ты мечтала об Италии, милая?

Плюйте в меня – я проиграл.

Скоро я стану тем, кто ищет на парковке возле боулинга место

Не помню, когда точно меня не стало, но все, чего я хотел – это быть с собой честным

Дешевые рестораны, антидепрессанты, импотенция, набожность, что меня ждет еще?

Почему люди не мрут после первого секса?

Мир построен на лжи.

Расслабься, ты обречен

Я выйду не в том городе, сяду не в тот троллейбус, приеду на улицу, где меня никто не ждет

Не в той квартире лягу в постель не с той женщиной, проживу чужую жизнь, меня положат не в тот гроб

Я ненавижу себя и от этого всех, я не боюсь смерти, но боюсь всего, что приводит к ней

Ни о чем не жалею и ни о чем не мечтаю, лишь бы эта жизнь оказалась последней

П'ять годин ранку, платформа, провідник, "не бажаєте таксі?", цілодобовий книжковий

Чому ти вирішив, що тут ти будеш щасливим?

Тут не гірше і не краще, ти не далі і не ближче

З місця на місце з рюкзачком вражень, з міста до міста по внутрішній Єбландії

Прислухаюся до відчуттів чай ​​з цукром, ті самі люди ті самі назви

Інтернет-кафе та листи з тим же змістом, я знаю цю схему, все випробувано раніше

Шукаю кімнату недорого далеко від метро, ​​почати кар'єру в компанії, що стабільно розвивається.

Робота, дорога на роботу, сон, робота, фільми, переглянуті на комунікаторі вранці

Музика поєднується з сюжетами книг та байдужими голосами з репродукторів

Куди знову занесло тебе?

Коли ти повернешся, ти ще комусь потрібний?

Ти ж маєш будинок!

Друзі дитинства та корисні знайомства, знайомий з дитинства клімат та краєвид за вікном

Куди знову занесло тебе?

Скоро ти повернешся і змиришся з екзистенційною поразкою

Розслабишся, довіришся інстинкту розмноження, не жити а доживати, розсудишся і одружишся

Я вийду не в тому місті, сяду не в той тролейбус, приїду надвір, де на мене ніхто не чекає

Не в тій квартирі ляжу в ліжко не з тією жінкою, проживу чуже життя, мене покладуть не в ту труну

Кого я ненавиджу, то це всіх, кого я боюся, так це кожного кретина

Ні про що не шкодую і ні про що не мрію, аби з мене не виріс директор магазину

Новий Арбат, згортаю, залізні двері, дивно, я знаю код домофону, мені на третій поверх

Офіс по-клерківськи затишний, крісло-мішок, на скляному столику білий макінтош

Молодий худорлявий єврей зі склянкою віскі, тисну йому руку, навіть називаю на ім'я

У вікні – казино.

Що я тут роблю?

Терміново бігти додому, щось збрехати коханій

Ні, я залишаюся, уважно слухаю, я ще багато разів відвідаю це місце і цю людину

Він каже, що йому потрібен сценарій до реклами Макдональдса.

- "Вибачте, це абсурд, я веган"

Ні, я більше не веган, ківаю, дізнаюся подробиці: запуск нових іграшок у хеппі-мили

- "Сгодувати дітям це лайно? По руках".

Аванс і додому: пам'ятаєш, ти мріяла про Італію, люба?

Плюйте у мене – я програв.

Незабаром я стану тим, хто шукає на парковці біля боулінгу місце

Не пам'ятаю, коли мене точно не стало, але все, чого я хотів – це бути з собою чесним

Дешеві ресторани, антидепресанти, імпотенція, побожність, що на мене чекає ще?

Чому люди не мруть після першого сексу?

Світ збудований на брехні.

Розслабся, ти приречений

Я вийду не в тому місті, сяду не в той тролейбус, приїду надвір, де на мене ніхто не чекає

Не в тій квартирі ляжу в ліжко не з тією жінкою, проживу чуже життя, мене покладуть не в ту труну

Я ненавиджу себе і від цього всіх, я не боюся смерті, але боюся всього, що призводить до неї

Ні про що не жалкую і ні про що не мрію, аби це життя виявилося останнім