Старик - Ночные грузчики

Истина в вине в истине вина и дальше по кругу

Когда на вопрос: «Как жить?»

Я ответа не знаю, выбираю звонок другу

Меня снова накрыло, брат, ничего, ведь все люди грибы

Это наш с тобой общий ад, чего взять и куда прибыть

Горе от ума, ум от горя и так на репите

Когда я, как пьяная бывшая, звоню богу, а он говорит хватит пить

И кладет трубку, я набираю друга: «Старик, сука, мне так паршиво

Можно я завалюсь?»

«Конечно, брат, тем и живы»

Мне приходится быть начеку, когда у пещеры держу канат твой

Удаляю порнуху с жесткого диска, пока ты флиртуешь с бабой

Хожу в поликлинику, пока ты за двоих пьешь каждый вечер в барах

Не задерживайся в аду, знай, что скоро мне заступать на вахту

Я пощусь за двоих, пока за двоих трахаешь баб ты

Отжимаясь, пока с похмелья ищешь на полу окурки

Ставлю свечки за тебя, пока ты за меня лежишь в дурке,

А если мне захочется в ад, то знаю, ты примешь вахту

Познание — ад, за пределами дома нас ожидает хаос,

Но дружба — это грибница, звонок тебе — вот все что осталось

И это не так уж и мало, когда пропадет твой голос в трубке

Мы как герои лавкрафта, останемся по разные стороны мясорубки

Старик, я смотрю на все эти годы, они как сигаретный дым

Только смерть — одинокое дело, готов поделиться с тобой Остальным

Они твои тоже мечты и мифы, и когда голос одного из нас стихнет

Второму останутся женщины, бесы и недописанные стихи

Мне приходится быть начеку, когда у пещеры держу канат твой

Удаляю порнуху с жесткого диска, пока ты флиртуешь с бабой

Хожу в поликлинику, пока ты за двоих пьешь каждый вечер в барах

Не задерживайся в аду, знай, что скоро мне заступать на вахту

Я пощусь за двоих, пока за двоих трахаешь баб ты

Отжимаясь, пока с похмелья ищешь на полу окурки

Ставлю свечки за тебя, пока ты за меня лежишь в дурке,

А если мне захочется в ад, то знаю, ты примешь вахту

Істина у вині в істині вина і далі по колу

Коли на питання: «Як жити?»

Я відповіді не знаю, вибираю дзвінок другу

Мене знову накрило, брате, нічого, адже всі люди гриби

Це наше з тобою спільне пекло, чого взяти і куди прибути

Горе від розуму, розум від горя і так на репіті

Коли я, як п'яна колишня, дзвоню богу, а він говорить хватить пити

І кладе трубку, я набираю друга: «Старий, сука, мені так паршиво

Можна я завалюся?»

«Звичайно, брате, тим і живі»

Мені доводиться бути напоготові, коли у печери тримаю канат твій

Видаляю порнуху з жорсткого диска, поки ти фліртуєш з бабою

Ходжу в поліклініку, поки ти за двох п'єш щовечора в барах

Не затримуйся в пекло, знай, що скоро мені заступати на вахту

Я пощусь за двох, поки за двох трахаєш баб ти

Віджимаючись, поки з похмілля шукаєш на підлозі недопалки

Ставлю свічки за тебе, поки ти за мене лежиш у дурку,

А якщо мені захочеться в пекло, то знаю, ти приймеш вахту

Пізнання — пекло, за межами будинку нас чекає хаос,

Але дружба — це грибниця, дзвінок тобі — ось усе, що залишилося

І це не так вже і мало, коли пропаде твій голос у трубці

Ми як герої лавкрафта, залишимося по різні сторони м'ясорубки

Старий, я дивлюся на всі ці роки, вони як сигаретний дим

Тільки смерть - самотня справа, готовий поділитися з тобою Іншим

Вони твої теж мрії і міфи, і коли голос одного з нас стихне

Другому залишаться жінки, біси та недописані вірші

Мені доводиться бути напоготові, коли у печери тримаю канат твій

Видаляю порнуху з жорсткого диска, поки ти фліртуєш з бабою

Ходжу в поліклініку, поки ти за двох п'єш щовечора в барах

Не затримуйся в пекло, знай, що скоро мені заступати на вахту

Я пощусь за двох, поки за двох трахаєш баб ти

Віджимаючись, поки з похмілля шукаєш на підлозі недопалки

Ставлю свічки за тебе, поки ти за мене лежиш у дурку,

А якщо мені захочеться в пекло, то знаю, ти приймеш вахту