Вдребезги - Ночные грузчики

Я не знаю что ты здесь со мной потеряла

Если эту любовь то любовь очень грустная штука

Хотя в жизни вообще веселого мало

И нет ничего страшней чем скука

А любовь очень действенное орудие

В борьбе против этой обрюзгшей сирены

Только с каждым ударом в рыхлую грудь ее

Ты и свою пронзаешь одновременно

В самой пошлой из рифм слишком много смысла

Держи меня на расстоянии выстрела

Если я заговорю про любовь

И особенно если искренне

Ты сказала я твое заземление

Да уж так заземлю будет холмик и крестик

Противоположности притягиваются

Чтобы разбиться вдребезги

В самой пошлой из рифм слишком много смысла

Держи меня на расстоянии выстрела

Если я заговорю про любовь

И особенно если искренне

Ты сказала я твое заземление

Да уж так заземлю будет холмик и крестик

Противоположности притягиваются

Чтобы разбиться вдребезги

Я так и не понял из чего сделано время

Но оно разрушает связь между нами

И мы с тобой одинокие призраки

Моя рука до сих пор к тебе тянется

Ночь разводит мосты в последний раз все те же и я и ты

Но больше нет нас я сложу этот стих как в детстве в самолетик

Чтоб с берега запустить над плеском пропасти

Знаю не долетит но иначе не вынести невозможности острова

Но иначе не вынести невозможности острова

Ночь разводит мосты в последний раз

Все те же и я и ты, но больше нет нас

Я сложу этот стих как в детстве в самолетик

Чтоб с берега запустить над плеском пропасти

Знаю не долетит

Но иначе не вынести невозможности острова

Но иначе не вынести невозможности острова

Я так и не понял из чего сделано время

Но оно бесконечно нас разделяет

И мы с тобой одинокие призраки

По разные стороны океана

Я так и не понял из чего сделано время

Но оно бесконечно нас разделяет

И мы с тобой одинокие призраки

По разные стороны океана

Брось меня брось на берегу моря слез

Когда пьяной головой падает солнце в закат

Брось меня брось в обрывы несбывшихся грез

Где я шептал тебе ласково никогда меня не отпускай

Я так и не понял из чего сделано время (брось меня брось)

Но оно меня от тебя отрывает кусками (вдребезги)

Мы с тобой одинокие призраки (никогда меня не отпускай)

С фантомными болями воспоминаний

Я так и не понял из чего сделано время (брось меня брось вдребезги)

Но оно меня от тебя отрывает кусками (никогда меня не отпускай)

Мы с тобой одинокие призраки (брось меня брось вдребезги)

С фантомными болями воспоминаний (никогда меня не отпускай)

Вдребезги

Вдребезги

Вдребезги

Вдребезги

Вдребезги

Вдребезги

Вдребезги

Вдребезги

Я не знаю, що ти тут зі мною втратила

Якщо це кохання то кохання дуже сумна штука

Хоча у житті взагалі веселого мало

І немає нічого страшнішого за нудьгу

А любов дуже дієва зброя

У боротьбі проти цієї обрюзглої сирени

Тільки з кожним ударом у пухкі груди її

Ти і свою пронизуєш одночасно

У самій вульгарній з рим дуже багато сенсу

Тримай мене на відстані пострілу

Якщо я заговорю про кохання

І особливо якщо щиро

Ти сказала я твоє заземлення

Так вже так заземлю буде горбок і хрестик

Протилежності притягуються

Щоб розбитися вщент

У самій вульгарній з рим дуже багато сенсу

Тримай мене на відстані пострілу

Якщо я заговорю про кохання

І особливо якщо щиро

Ти сказала я твоє заземлення

Так вже так заземлю буде горбок і хрестик

Протилежності притягуються

Щоб розбитися вщент

Я так і не зрозумів з чого зроблено час

Але воно руйнує зв'язок між нами

І ми з тобою самотні примари

Моя рука досі тягнеться до тебе

Ніч розводить мости востаннє ті самі і я і ти

Але більше немає нас я складу цей вірш як у дитинстві в літачок

Щоб з берега запустити над плеском прірви

Знаю не долетить, але інакше не винести неможливості острова

Але інакше не винести неможливості острова

Ніч розводить мости востаннє

Все ті ж таки я і ти, але більше немає нас

Я складу цей вірш як у дитинстві в літачок

Щоб з берега запустити над плеском прірви

Знаю не долетить

Але інакше не винести неможливості острова

Але інакше не винести неможливості острова

Я так і не зрозумів з чого зроблено час

Але воно нескінченно нас поділяє

І ми з тобою самотні примари

По різні боки океану

Я так і не зрозумів з чого зроблено час

Але воно нескінченно нас поділяє

І ми з тобою самотні примари

По різні боки океану

Кінь мене кинь на березі моря сліз

Коли п'яною головою падає сонце на захід сонця

Кінь мене кинь у урвища нездійснених мрій

Де я шепотів тобі лагідно ніколи мене не відпускай

Я так і не зрозумів з чого зроблено час (кинь мене кинь)

Але воно мене від тебе відриває шматками (вщент)

Ми з тобою самотні примари (ніколи мене не відпускай)

З фантомними болями спогадів

Я так і не зрозумів з чого зроблено час (кинь мене кинь вщент)

Але воно мене від тебе відриває шматками (ніколи мене не відпускай)

Ми з тобою самотні примари (кинь мене кинь ущент)

З фантомними болями спогадів (ніколи мене не відпускай)

Вщент

Вщент

Вщент

Вщент

Вщент

Вщент

Вщент

Вщент