Сердца крик - Николай Носков

Я привык, словно по щеке слеза,

Уходит радость и печаль.

Мой тайник — обреченная душа

И одиночества вуаль.

Может быть это просто страшный сон:

Я пламенем объят и колокольный звон.

ПРИПЕВ: Я снова слышу сердца крик,

Я не могу тебя забыть.

Еще не поздно что-то изменить.

Сердца крик.

Боль утрат, поражений и обид,

Как привкус соли на губах.

Чей-то взгляд, и от холода знобит,

А может это просто страх?

Вновь и вновь вижу этот страшный сон:

Я пламенем объят и колокольный звон.

ПРИПЕВ: Я снова слышу сердца крик,

Я не могу тебя забыть.

Еще не поздно что-то изменить.

Сердца крик, сердца крик.

Я звик, немов по щеці сльоза,

Іде радість і печаль.

Моя схованка — приречена душа

І самотності вуаль.

Можливо, це просто страшний сон.

Я полум'ям обійнятий і дзвон.

ПРИСПІВ: Я знову чую серця крик,

Я не можу тебе забути.

Ще не пізно щось змінити.

Серце крик.

Біль втрат, уражень і образ,

Як присмак солі на губах.

Чийсь погляд, і від холоду знобить,

А може це просто страх?

Знову й знову бачу цей страшний сон:

Я полум'ям обійнятий і дзвон.

ПРИСПІВ: Я знову чую серця крик,

Я не можу тебе забути.

Ще не пізно щось змінити.

Серце крик, серце крик.