Исповедь - Николай Носков

Не осуждай меня, Господь,

За то, что в жизни нам смирений

Я не пытался побороть свое земное назначение,

Не осуждай меня, Господь.

И не скитался по отчизне,

Я долго шел к тебе по жизни,

Не осуждай меня, Господь.

За все, что сделалось виною,

За то, что именем твоим

Я называл совсем иное.

За то, что сослепу внимал

Чужим посулам и обетам,

Я так давно тебя искал,

Что позабыл твои приметы,

Не осуждай меня, Господь.

За то, что я по пустякам

Тебя молитвой не тревожил,

А ныне здесь у алтаря стою с протянутой душою,

Чтоб милосердие даря, ты принял жертву от изгоя

Не осуждай меня, Господь.

Не осуждай меня, мой Бог,

Не дай забыть твое величие,

Но дай на огненном витке

С надеждой слышать вдалеке:

"Господь с тобой, с тобою".

Но дай на огненном витке

С надеждой слышать вдалеке:

"Господь с тобой, с тобою".

Не осуждай меня, Господь.

Не засуджуй мене, Господи,

За те, що в житті нам смирен

Я не намагався подолати своє земне призначення,

Не засуджуй мене, Господи.

І не блукав по батьківщині,

Я довго йшов до тебе за життя,

Не засуджуй мене, Господи.

За все, що стало виною,

За те, що ім'ям твоїм

Я називав зовсім інше.

За те, що сліпу слухав

Чужим обіцянкам і обітницям,

Я так давно тебе шукав,

Що забув твої прикмети,

Не засуджуй мене, Господи.

За те, що я через дрібниці

Тебе молитвою не турбував,

А нині тут біля вівтаря стою з протягнутою душею,

Щоб милосердя даруючи, ти прийняв жертву від ізгоя

Не засуджуй мене, Господи.

Не засуджуй мене, мій Бог,

Не дай забути твою велич,

Але дай на вогняному витку

З надією чути далеко:

"Господь з тобою, з тобою".

Але дай на вогняному витку

З надією чути далеко:

"Господь з тобою, з тобою".

Не засуджуй мене, Господи.