Мёд - Николай Носков

Все, что видел я было - не было, были молнии, громы не были.

Самолетик мой маленький, ангел мой, крыльями занавесил полнеба.

Ветер мокрый безбашенно скрещенный, бороздил по стеклу знаки вещие.

А внизу пальмы, словно пьянющие, не давали забыть.

Что я крещенный, знать завещанный.

Поезд спешит в закат над Доном-Волгою, в купе коньяк, два чая.

Мед.

Спит за окном Россия ночью долгою, в купе коньяк, два чая.

Растаманы кумар в море игор, Hарру birthday мне пели два негра,

А внутри голосами, чуть слышными, загрустила душа белым снегом.

В отражении глаз черной женщины я не видел себя ей обещанным

Бабьим летом, кольцами вечности я судьбой обручен, обречен, но не венчанный.

Поезд спешит в закат над Доном-Волгою, в купе коньяк, два чая.

Мед.

Спит за окном Россия ночью долгою, в купе коньяк, два чая.

Мед.

Мед.

Когда уезжаешь оттуда где был, всегда ощущаешь: ты что-то забыл.

И хочется выйти, уйти в белый свет подальше от мира тщедушных потерь.

Ты знаешь, что деньги, как серая пыль, а жизнь, как по нотам, отпетая быль.

Пока ты прикидывал "Да" или "Нет", погас за вагонным окном белый свет.

Поезд спешит в закат над Доном-Волгою, в купе коньяк, два чая.

Мед.

Спит за окном Россия ночью долгою, в купе коньяк, два чая.

Мед.

Мед.

Мед...

Все, що я бачив - не було, були блискавки, громи не були.

Літак мій маленький, ангел мій, крилами завісив півнеба.

Вітер мокрий безбашенно схрещений, бороздив по склу речові знаки.

А внизу пальми, наче п'яні, не давали забути.

Що я охрещений, знати заповіданий.

Поїзд поспішає у захід сонця над Доном-Волгою, у купе коньяк, два чаї.

Мед.

Спить за вікном Росія вночі довгою, у купе коньяк, два чаї.

Розтамани кумар у морі ігор, Hарру birthday мені співали два негри,

А всередині голосами, трохи чутними, засумувала душа білим снігом.

У відображенні очей чорної жінки я не бачив себе їй обіцяним

Бабиним літом, кільцями вічності я заручений, приречений, але не вінчаний.

Поїзд поспішає у захід сонця над Доном-Волгою, у купе коньяк, два чаї.

Мед.

Спить за вікном Росія вночі довгою, у купе коньяк, два чаї.

Мед.

Мед.

Коли їдеш звідти десь був, завжди відчуваєш: ти щось забув.

І хочеться вийти, піти в біле світло подалі від світу злих втрат.

Ти знаєш, що гроші, як сіра пилюка, а життя, як по нотах, відпета була.

Поки ти прикидав "Так" чи "Ні", погас за вагонним вікном біле світло.

Поїзд поспішає у захід сонця над Доном-Волгою, у купе коньяк, два чаї.

Мед.

Спить за вікном Росія вночі довгою, у купе коньяк, два чаї.

Мед.

Мед.

Мед...