По пояс в небе - Николай Носков

Передо мной снежные пустыни,

И облака, мне падая на грудь,

Издалека плывут на белых крыльях.

Я обнимаю эту тишину.

Прощай, печаль, однажды утром зимним

Я не вернусь, но я не пропаду.

Стою в снегу, в снегу по пояс в небе.

Неси меня над миром, белый лебедь.

Стою по пояс в небе.

А на Земле, как всегда, рассветы.

Колокола поют прощальный блюз.

Семи цветов моя дорога к свету,

По радуге мой бесконечный путь.

Уйдет печаль, когда проснется ветер,

К трем именам за помощью приду.

Стою в снегу, в снегу по пояс в небе.

Неси меня над миром, белый лебедь.

Стою в снегу, в снегу по пояс в небе.

Уже по пояс в небе, по пояс в небе.

Стою в снегу, в снегу по пояс в небе.

Неси меня над миром, белый лебедь.

Стою в снегу, в снегу по пояс в небе.

Неси меня над миром, белый лебедь.

Стою по пояс в небе, по пояс в небе.

Переді мною снігові пустелі,

І хмари, мені падаючи на груди,

Здалеку пливуть на білих крилах.

Я обіймаю цю тишу.

Прощавай, печаль, одного ранку зимовим

Я не повернуся, але не пропаду.

Стою в снігу, в снігу по пояс у небі.

Неси мене над світом, білий лебідь.

Стою по пояс в небі.

А на Землі, як завжди, світанки.

Дзвони співають прощальний блюз.

Семи квітів моя дорога до світу,

По райдузі мій нескінченний шлях.

Піде сум, коли прокинеться вітер,

До трьох імен за допомогою прийду.

Стою в снігу, в снігу по пояс у небі.

Неси мене над світом, білий лебідь.

Стою в снігу, в снігу по пояс у небі.

Вже по пояс у небі, по пояс у небі.

Стою в снігу, в снігу по пояс у небі.

Неси мене над світом, білий лебідь.

Стою в снігу, в снігу по пояс у небі.

Неси мене над світом, білий лебідь.

Стою по пояс у небі, по пояс у небі.