Parallèle - Nemir

J’ai l’esprit en biais, remplis le cendrier

Moi, j’ai grandi dans l’ombre, à quoi bon vivre sans briller?

J’ai l’esprit en biais, remplis le cendrier

Moi, j’ai grandi dans l’ombre, à quoi bon vivre sans briller?

Parti sans un mot, mes rêves dans la peau

Ils m’voient comme un adulte mais j’suis toujours un môme

Parti sans un mot, mes rêves dans la peau

Ils m’voient comme un adulte mais j’suis toujours un môme

On vit en parallèle, j’oublie les paramètres

J’pourrais ouvrir mon âme pour ta peau caramel

Premier candidat, j’vois ton âme, j’vois le temps qui passe

Je vois l’sans visa, après ça, est-ce qu’on s’en ira?

J’ai peur de perdre la tête, parfois, j’ai peur de faire la guerre, parfois

J’ai l’impression d'être incompris;

si j’vais au charbon, c’est pas par choix

La gloire n’attend pas;

j’suis dans l’sud comme à Atlanta

Elle est belle comme un colis piégé, dans mon cœur comme un attentat

On vit, on vit, on vit les paradoxes

En essayant d’se construire comme les autres

On vit, on vit, on vit les paradoxes

En l’air comme des paraboles, hypnotisés par

Parti sans un mot, mes rêves dans la peau

Ils m’voient comme un adulte mais j’suis toujours un môme

Parti sans un mot, mes rêves dans la peau

Ils m’voient comme un adulte mais j’suis toujours un môme

J’ai l’esprit en biais, remplis le cendrier

Moi, j’ai grandi dans l’ombre, à quoi bon vivre sans briller?

J’ai l’esprit en biais, remplis le cendrier

Moi, j’ai grandi dans l’ombre, à quoi bon vivre sans briller?

On vit en parallèle, j’oublie les paramètres

J’pourrais sortir un nine pour tes beaux yeux, ma belle

Souvent dans la lune, depuis petit, j’ai les yeux dans le ciel

Et j’ai écouté l'élève et le maître, j’ai dû goûter le vinaigre et le miel

J’ai dû changer, des fois, pour qu’on soit plus que deux inconnus

J’veux pas changer de voie, j’veux rester libre et être entendu

J’ai l’esprit en vie, ouais, la ville est ma villa

Mais, si tu m’rejoins dans l’navire, j’veux pas qu’on s’brise, j’veux qu’on

brille là-bas

Parti sans un mot, mes rêves dans la peau

Ils m’voient comme un adulte mais j’suis toujours un môme

Parti sans un mot, mes rêves dans la peau

Ils m’voient comme un adulte mais j’suis toujours un môme

J’ai l’esprit en biais, remplis le cendrier

Moi, j’ai grandi dans l’ombre, à quoi bon vivre sans briller?

J’ai l’esprit en biais, remplis le cendrier

Moi, j’ai grandi dans l’ombre, à quoi bon vivre sans briller?

J’ai dû changer, des fois, pour qu’on soit plus que deux inconnus

J’veux pas changer de voie, j’veux rester libre et être entendue

J’ai l’esprit en vie, ouais, la ville est ma villa

Mais, si tu m’rejoins dans l’navire, j’veux pas qu’on s’brise, j’veux qu’on

brille là-bas

Мій розум перекошений, наповни попільничку

Я, я виріс у тіні, який сенс жити, не сяючи?

Мій розум перекошений, наповни попільничку

Я, я виріс у тіні, який сенс жити, не сяючи?

Зникли без слів мої мрії в шкірі

Вони бачать мене дорослим, але я все ще дитина

Зникли без слів мої мрії в шкірі

Вони бачать мене дорослим, але я все ще дитина

Живемо паралельно, параметри забуваю

Я міг би відкрити свою душу для твоєї карамельної шкіри

Перший кандидат, я бачу твою душу, я бачу, як минає час

Я бачу безвіз, після цього, поїдемо?

Я боюся іноді втратити розум, боюся іноді піти на війну

Я відчуваю, що мене неправильно зрозуміли;

якщо я йду на вугілля, то не за власним бажанням

Слава не чекає;

Я на півдні, як в Атланті

Вона прекрасна, як бомба, в моєму серці, як напад

Ми живемо, ми живемо, ми живемо парадоксами

Намагається будувати, як інші

Ми живемо, ми живемо, ми живемо парадоксами

У повітрі, як притчі, загіпнотизований

Зникли без слів мої мрії в шкірі

Вони бачать мене дорослим, але я все ще дитина

Зникли без слів мої мрії в шкірі

Вони бачать мене дорослим, але я все ще дитина

Мій розум перекошений, наповни попільничку

Я, я виріс у тіні, який сенс жити, не сяючи?

Мій розум перекошений, наповни попільничку

Я, я виріс у тіні, який сенс жити, не сяючи?

Живемо паралельно, параметри забуваю

Я міг би отримати дев’ятку за твої гарні очі, дівчино

Часто на місяці, з малого, очі в небо

А я слухав учня та майстра, мав скуштувати оцту й меду

Іноді мені доводилося переодягатися, щоб ми були більш ніж двома незнайомими людьми

Я не хочу змінювати смугу, я хочу залишатися вільним і бути почутим

У мене живий розум, так, місто — моя вілла

Але якщо ви приєднаєтеся до мене на кораблі, я не хочу, щоб ми розлучилися, я хочу, щоб ми розлучилися

сяяти там

Зникли без слів мої мрії в шкірі

Вони бачать мене дорослим, але я все ще дитина

Зникли без слів мої мрії в шкірі

Вони бачать мене дорослим, але я все ще дитина

Мій розум перекошений, наповни попільничку

Я, я виріс у тіні, який сенс жити, не сяючи?

Мій розум перекошений, наповни попільничку

Я, я виріс у тіні, який сенс жити, не сяючи?

Іноді мені доводилося переодягатися, щоб ми були більш ніж двома незнайомими людьми

Я не хочу змінювати свій шлях, я хочу залишатися вільним і бути почутим

У мене живий розум, так, місто — моя вілла

Але якщо ви приєднаєтеся до мене на кораблі, я не хочу, щоб ми розлучилися, я хочу, щоб ми розлучилися

сяяти там