Favela - Nemir

Né sur territoire français, j’ai passé mon enfance dans une favela

Une daronne qui charbonne, un daron qu’est jamais là

Plus l’temps pour toutes ces conneries, moi, j’ai passé l'âge

À côté d’elle, j’me sens coupable, j’me trouve assez lâche

Après la signature, j’ai senti monter la pression

Faux gentils, j’me revois leur mentir pour faire bonne impression

On m’arrête, harcèle, assaille de questions

Sourire de façade, déterminé face à l’oppression

Plus rien n’m'étonne, plus rien n’me désole

Nique la justice des Hommes, partout c’est l’désordre

J’veux pas r’gretter ma vie, envier celle des autres

Si t’as rien t’es mort, comme ça qu’tout l’monde raisonne (qu'tout l’monde

raisonne, qu’tout l’monde raisonne)

L’argent n’fait pas l’bonheur, ouais, mais sans lui c’est la misère

J’en ai rêvé, aujourd’hui j’en vis, crois pas que ça m’a donné des ailes

Tout va trop vite, j’en oublie de dire c’qui m’est cher, de dire aux miens

combien je les aime

J’voulais pas t’mentir, juste m’en tirer, me sentir plus zen, plus zen, plus zen

Hey, hey, hey, aide-moi, ne les laisse pas m'éloigner de toi

On perd, perd, perd sa, sa vie à la gagner, sa vie à la gagner

Sa vie à la gagner, sa vie à la gagner

Sa vie à la gagner, on perd, on perd

J’déverse ma rage en cabine, on s’dégrade, on s’abîme

J’change tellement d’avis qu'à force, j’sais même plus où j’habite

J’débarque le soir dans ta ville, j’cherche encore un sens à ma… vie

Couché à 5 heures du mat', 9 heures, j’entends déjà le réveil qui sonne

On pète les plombs, se fait du mal, pour qu’un projet sorte, nique les autres,

on s’isole

J’en ai perdu du temps d’puis les phrases sans transition

Voilà ce qu’on y met, tout ce qu’on y laisse

On y laisse, on y laisse, on y laisse, on y laisse, on y laisse

On y laisse, on y laisse, on y laisse, on y laisse, on y laisse

Raconte pas d’histoires, ma vie n’a rien d’extraordinaire

J’me dis qu'ça vaut pas l’coup d’y croire quand j’vois c’qu’on y laisse,

on y laisse, on y laisse, on y laisse, on y laisse

Народився на території Франції, я провів своє дитинство у фавелі

Дарон, який зливається, дарон, якого ніколи не існує

Немає більше часу на всю цю фігню, я, я пройшов вік

Поруч з нею я відчуваю себе винним, відчуваю себе досить боягузливим

Після підписання я відчув, що тиск наростає

Fake nice, я бачу, що брешу їм, щоб справити хороше враження

Арештували, переслідували, засипали питаннями

Фронтальна посмішка, рішуча перед обличчям утиску

Мене більше ніщо не дивує, ніщо не засмучує

До біса людська справедливість, всюди безлад

Я не хочу шкодувати про своє життя, заздрити іншим

Якщо нічого не маєш, ти мертвий, щоб усі міркували (щоб усі

причина, нехай кожен міркує)

Гроші не приносять щастя, так, але без них це нещастя

Я про це мріяв, сьогодні з цього живу, не думай, що це дало мені крила

Надто швидко все йде, я забуваю сказати те, що мені дорого, сказати своєму

як сильно я їх люблю

Я не хотів брехати тобі, просто вийди з рук, відчуй більше дзен, більше дзен, більше дзен

Гей, гей, гей, допоможи мені, не дозволяй їм забрати мене від тебе

Ми втрачаємо, втрачаємо, втрачаємо ваше, ваше життя заробляючи його, ваше життя заробляючи його

Його життя, щоб заслужити це, його життя, щоб заслужити це

Його життя, щоб заробити його, ми втрачаємо, ми втрачаємо

Я виливаю свою лють у салон, ми деградуємо, ми отримуємо пошкодження

Я настільки передумав, що навіть не знаю, де живу

Приземляюся ввечері у твоєму місті, я ще шукаю сенс свого... життя

Спала о 5 ранку, 9 ранку, я вже чую, як дзвонить будильник

Ми злякаємося, шкодимо собі, щоб вийшов проект, нахуй інших,

ми ізолюємо себе

Я втратив час відтоді речення без переходу

Це те, що ми вкладаємо, все, що ми залишаємо

Відпусти, відпусти, відпусти, відпусти, відпусти

Відпусти, відпусти, відпусти, відпусти, відпусти

Не розповідай казок, моє життя не є чимось особливим

Я кажу собі, що не варто вірити, коли я бачу, що ми там залишаємо,

ми залишаємо це, ми залишаємо це, ми залишаємо це, ми залишаємо це