Тютчев - Наум Блик

Ужасный сон отяготел над нами,

Ужасный, безобразный сон:

В крови до пят, мы бьемся с мертвецами,

Воскресшими, для новых похорон.

Осьмой уж месяц длятся эти битвы.

Геройский пыл, предательство и ложь.

Притон разбойничий в дому молитвы,

В одной руке, распятие и нож.

И целый мир, как опьяненный ложью,

Все виды зла, все ухищренья зла!..

Нет, никогда так дерзко правду Божью,

Людская кривда к бою не звала!..

И этот клич сочувствия слепого,

Всемирный клич к неистовой борьбе!

Разврат умов и искаженье слова —

Всё поднялось, и всё грозит тебе.

О край родной!

Такого ополченья,

Мир не видал, с первоначальных дней…

Велико, знать, о Русь, твое значенье!

Мужайся, стой, крепись и одолей!

Жахливий сон обтяжив над нами,

Жахливий, потворний сон:

У крові до п'ят, ми б'ємося з мерцями,

Воскреслими, для нового похорону.

Восьмий уже місяць тривають ці битви.

Геройський запал, зрада та брехня.

Притон розбійницький вдома молитви,

В одній руці, розп'яття і ніж.

І цілий світ, як п'яний брехнею,

Всі види зла, всі хитрощі зла!

Ні, ніколи так зухвало правду Божу,

Людська кривда до бою не кликала!

І цей клич співчуття сліпого,

Всесвітній клич до шаленої боротьби!

Розпуста умів і спотворення слова

Все піднялося, і все загрожує тобі.

Про край рідний!

Такого ополчення,

Світ не бачив, з первісних днів…

Велико, знати, о, Русю, твоє значення!

Мужися, стій, кріпись і одолій!