Пастернак - Наум Блик

Во всём мне хочется дойти до самой сути

В работе, в поисках пути, в сердечной смуте

До сущности протекших дней, до их причины

До оснований, до корней, до сердцевины

Всё время схватывая нить судеб, событий

Жить, думать, чувствовать, любить, свершать открытья

О, если бы я только мог хотя отчасти

Я написал бы восемь строк с свойствах страсти

О беззаконьях, о грехах, бегах, погонях

Нечаянностях впопыхах, локтях, ладонях

Я вывел бы её закон, её начало

И повторял её имен инициалы

Я б разбивал стихи, как сад.

Всей дрожью жилок

Цвели бы липы в них подряд, гуськом, в затылок

В стихи б я внес дыханье роз, дыханье мяты

Луга, осоку, сенокос, грозы раскаты

Так некогда Шопен вложил живое чудо

Фольварков, парков, рощ, могил в свои этюды

Достигнутого торжества игра и мука —

Натянутая тетива тугого лука

У всьому мені хочеться дійти до самої суті

У роботі, у пошуках шляху, у серцевій смуті

До сутності минулих днів, до їх причини

До підстав, до коренів, до серцевини

Весь час схоплюючи нитку доль, подій

Жити, думати, відчувати, любити, робити відкриття

О, якби я тільки міг хоча б частково

Я написав би вісім рядків з властивостями пристрасті

Про беззаконня, про гріхи, біги, погоні

Ненавмисне поспіхом, ліктях, долонях

Я вивів би її закон, її початок

І повторював її імен ініціали

Я розбивав вірші, як сад.

Всім тремтінням жилок

Цвілі би липи в ніх поспіль, гуськом, в потилиці

В вірші б я вніс подих троянд, дихання м'яти

Луги, осоку, сінокіс, грози гуркіт

Так колись Шопен вклав живе чудо

Фольварків, парків, гаїв, могил у свої етюди

Досягнутої урочистості гра і мука —

Натягнута тятива тугої цибулі