Кантри сон - Настя Полева

постой, постой, куда же ты?

хочешь, я расскажу свой сон?

простой и незадачливый

в поле стоит без крыши дом

без окон, под небом

полной луной и звёздной мглой

цветами устелен

пол земляной и стол пустой

заходят гости смело

свечи в руках, в штанах вино

куда бы ни присели

там, всё равно, темным-темно

а свечи горели,

но свет их застыл, убив тепло

не знали, что делать,

а дом приглашал открыть вино

но оно не лилось

словно лёд замёрзло…

пока не страшно было

гости смеялись от души

зачем пришли, забыли

странная ночь, нельзя спешить

а стены упали

начали вдруг цветы летать

плохого не ждали

новых сюрпризов стали ждать

и бежать в тёмный лес

не хотелось…

и бежать в тёмный лес

не хотелось…

никому в тёмный лес

не хотелось…

и во сне в тёмный лес

не хотелось…

стривай, стривай, куди ти?

хочеш, я розкажу свій сон?

простий і невдачливий

у полі стоїть без даху будинок

без вікон, під небом

повним місяцем і зірковою імлою

квітами устелений

підлога земляна і стол порожній

заходять гості сміливо

свічки в руках, у штанах вино

куди би ні присіли

там, все одно, темним-темно

а свічки горіли,

але світло їх застигло, вбивши тепло

не знали, що робити,

а будинок запрошував відкрити вино

але воно не лилося

немов лід замерзло.

поки не страшно було

гості сміялися від душі

навіщо прийшли, забули

дивна ніч, не можна поспішати

а стіни впали

почали раптом квіти літати

поганого не чекали

нових сюрпризів стали чекати

і бігти в темний ліс

не хотілось…

і бігти в темний ліс

не хотілось…

нікому в темний ліс

не хотілось…

і во сні в темний ліс

не хотілось…