Москва - Настя Полева

Сестра брата Питера,

Российская дочь.

Лучами Юпитера

Палящая в ночь.

Наутро — глазастая,

А днем — с ветерком.

В погоду ненастную

Всегда с мастерком.

Младая красавица.

В уборе из звезд.

Нарядами славится,

Характер не прост.

Она в споре первая,

До драки до слез,

Покою неверная —

Из дыма и грез.

Дива, дива!

Глаз не отвесть…

Дива, не прочесть тайну, тайну, тайну…

Шагами измерена,

Без нас не уйдет.

Веками проверена,

И все ей везет.

Везет ей назло врагам.

Везет на мели.

Привязаны к берегам

Ее корабли.

Сестра брата Питера,

Российская дочь.

Сама и за шкипера,

Сама гонит прочь

Хандру и печаль беды.

Угрюмую тень.

Напьется живой воды,

Влюбляется в день.

Дива, дива!

Глаз не отвесть…

Дива, не прочесть тайну, тайну, тайну…

Сестра брата Пітера,

Російська дочка.

Променями Юпітера

Паляча в ніч.

На ранок — оковата,

А вдень — з вітерцем.

У погоду негоду

Завжди з мастеркою.

Молода краса.

У прибиранні із зірок.

Вбраннями славиться,

Характер непростий.

Вона в спорі перша,

До бійки до сліз,

Спокою невірна —

З диму та мрій.

Дива, діва!

Око не відповідь…

Дива, не прочитати таємницю, таємницю, таємницю…

Кроками виміряно,

Без нас не піде.

Повіками перевірена,

І все їй щастить.

Щастить їй на зло ворогам.

Щастить на мілині.

Прив'язані до берегів

Її кораблі.

Сестра брата Пітера,

Російська дочка.

Сама і за шкіпера,

Сама жене геть

Хандру і печаль біди.

Похмуру тінь.

Нап'ється живої води,

Закохується в день.

Дива, діва!

Око не відповідь…

Дива, не прочитати таємницю, таємницю, таємницю…