Темнота и сырость - Murda Killa

В моих лёгких, в моих венах темнота и сырость

В этих деревянных стенах темнота и сырость

Был бы рад забыть, наверно, как это случилось

В этих деревянных стенах темнота и сырость

В моих лёгких, в моих венах темнота и сырость

В этих деревянных стенах темнота и сырость

Был бы рад забыть, наверно, как это случилось

В моих лёгких, в моих венах темнота и сырость

Мой молчаливый протест

Буковый гроб и берёзовый крест

Было начало и будет конец

Не каждому в ноги падёт Эверест

Били по дереву капли дождя

Я слышал, как сверху рыдает семья

Сыпалась градом на крышку земля

Что было можно — отныне нельзя

Вместо слёз белёсый гной

Стекает по моим щекам

Немой вопрос сырой землёй прилип

К иссохнувшим губам

Мне дали бесконечность, дар

Мне показали небеса,

Но я бы всё сейчас отдал

Чтобы ещё раз открыть глаза, сука

В моих лёгких, в моих венах темнота и сырость

В этих деревянных стенах темнота и сырость

Был бы рад забыть, наверно, как это случилось

В этих деревянных стенах темнота и сырость

В моих лёгких, в моих венах темнота и сырость

В этих деревянных стенах темнота и сырость

Был бы рад забыть, наверно, как это случилось

В моих лёгких, в моих венах темнота и сырость

Можно внезапно отъехать во сне

Можно по осени и по весне

Можно банально прошляпить момент

Можно словить животом аргумент

Можно слегка перепутать педаль

Тёмный асфальт и холодная сталь

История кончилась, мне очень жаль,

Но так и осталась неясной мораль

Это осень, утро, вечер

Мне отныне всё равно

И я наверно бесконечен

Как герои из кино

Ты можешь заходить почаще

Приносить сюда цветы,

Но будет день и в тот же ящик

Ляжешь подремать и ты, сука

В моих лёгких, в моих венах темнота и сырость

В этих деревянных стенах темнота и сырость

Был бы рад забыть, наверно, как это случилось

В этих деревянных стенах темнота и сырость

В моих лёгких, в моих венах темнота и сырость

В этих деревянных стенах темнота и сырость

Был бы рад забыть, наверно, как это случилось

В моих лёгких, в моих венах темнота и сырость

У моїх легенях, у моїх венах темрява і вогкість

В цих дерев'яних стінах темрява і вогкість

Був би радий забути, мабуть, як це сталося

В цих дерев'яних стінах темрява і вогкість

У моїх легенях, у моїх венах темрява і вогкість

В цих дерев'яних стінах темрява і вогкість

Був би радий забути, мабуть, як це сталося

У моїх легенях, у моїх венах темрява і вогкість

Мій мовчазний протест

Букова труна та березовий хрест

Було початок і буде кінець

Не кожному в ноги впаде Еверест

Били по дереву краплі дощу

Я чув, як зверху ридає сім'я

Сипала градом на кришку земля

Що було можна — відтепер не можна

Замість сліз білий гній

Стікає по моїх щоках

Німий питання сирою землею прилип

До висохлих губ

Мені дали нескінченність, дар

Мені показали небеса,

Але я би все зараз віддав

Щоб ще раз розплющити очі, сука

У моїх легенях, у моїх венах темрява і вогкість

В цих дерев'яних стінах темрява і вогкість

Був би радий забути, мабуть, як це сталося

В цих дерев'яних стінах темрява і вогкість

У моїх легенях, у моїх венах темрява і вогкість

В цих дерев'яних стінах темрява і вогкість

Був би радий забути, мабуть, як це сталося

У моїх легенях, у моїх венах темрява і вогкість

Можна раптово від'їхати у сні

Можна по осені і по весні

Можна банально прошляпити момент

Можна зловити животом аргумент

Можна трохи переплутати педаль

Темний асфальт і холодна сталь

Історія скінчилася, мені дуже шкода,

Але так і залишилася неясною мораль

Це осінь, ранок, вечір

Мені відтепер все одно

І я напевно нескінченний

Як герої з кіно

Ти можеш заходити частіше

Приносити сюди квіти

Але буде день і той самий ящик

Ляжеш подрімати і ти, сука

У моїх легенях, у моїх венах темрява і вогкість

В цих дерев'яних стінах темрява і вогкість

Був би радий забути, мабуть, як це сталося

В цих дерев'яних стінах темрява і вогкість

У моїх легенях, у моїх венах темрява і вогкість

В цих дерев'яних стінах темрява і вогкість

Був би радий забути, мабуть, як це сталося

У моїх легенях, у моїх венах темрява і вогкість