Следы - Murda Killa

Наблюдаю с высоты, как будто Коби Брайант

Снег забрал мои следы и я почти летаю

Наблюдаю с высоты, как будто Коби Брайант

Снег забрал мои следы и я почти летаю

За окном метели каждый день, как понедельник

Темнота и телик, в кошельке остатки денег

Туса на неделе, но я честно не уверен

Погребен в постели, на замки закрыты двери

Бесконечный снегопад моих несбывшихся амбиций

Ярко-розовый закат и мне похоже это снится

Снег растаял на руках и мокрый след воспоминаний

Не покинет до утра, как этот бад в моем стакане

На часах двенадцать, ты не хочешь оставаться

Драма без оваций, я заложник твоих санкций

День утек сквозь пальцы, я не в силах улыбаться

Выхожу из транса литр коллы, двести гранса

Пятничный вечер, и мир бесконечен

Я выйду на встречу холодному смерчу

Опять не замечу, как день скоротечен

Затушены свечи, а время не лечит

Стынет кожа на руках, и я совсем не Роберт Дрейк

Здесь только лед и тишина, эта зима — моя постель

Наблюдаю с высоты, как будто Коби Брайант

Снег забрал мои следы и я почти летаю

Наблюдаю с высоты, как будто Коби Брайант

Снег забрал мои следы и я почти летаю

Наблюдаю с высоты, как будто Коби Брайант

Снег забрал мои следы и я почти летаю

Наблюдаю с высоты, как будто Коби Брайант

Снег забрал мои следы и я почти летаю

Спостерігаю з висоти, ніби Кобі Брайант

Сніг забрав мої сліди і я майже літаю

Спостерігаю з висоти, ніби Кобі Брайант

Сніг забрав мої сліди і я майже літаю

За вікном хуртовини щодня, як понеділок

Темрява і телик, у гаманці залишки грошей

Туса на тижню, але я чесно не впевнений

Похований у постелі, на замки зачинені двері

Нескінченний снігопад моїх нездійснених амбіцій

Яскраво-рожевий захід сонця і мені схоже це сниться

Сніг розтанув на руках і мокрий слід спогадів

Не залишить до ранку, як цей бад у моїй склянці

На годинах дванадцять, ти не хочеш залишатися

Драма без овацій, я заручник твоїх санкцій

День витік крізь пальці, я не в силах посміхатися

Виходжу з трансу літр колли, двісті грансу

П'ятничний вечір, і світ безкінечний

Я вийду на зустріч холодному смерчу

Знову не помічу, як день швидкоплинний

Загашені свічки, а час не лікує

Стигне шкіра на руках, і я зовсім не Роберт Дрейк

Тут тільки лід і тиша, ця зима — моє ліжко

Спостерігаю з висоти, ніби Кобі Брайант

Сніг забрав мої сліди і я майже літаю

Спостерігаю з висоти, ніби Кобі Брайант

Сніг забрав мої сліди і я майже літаю

Спостерігаю з висоти, ніби Кобі Брайант

Сніг забрав мої сліди і я майже літаю

Спостерігаю з висоти, ніби Кобі Брайант

Сніг забрав мої сліди і я майже літаю