Стая самолётов - Мураками

Утренний туман не заставит

Нас сердце распахнуть на час.

Руки на стекло под дыхание фраз,

До свидания наш альянс.

Припев:

И стая самолетов растает без пилотов,

Я буду у штурвала слать сигналы до финала!

Нам не помогут крылья, иллюминатор пыльный;

Мы падаем, вслепую, паникуя вниз.

А ветер, гудит — и давит на грудь,

Расчищая километры и ломая грусть.

Так поцелуй и попроси меня, быстрей —

Сбежать с тобой, не глядя, вдоль посадочных огней!

Нежностью своей и глотком вина,

Раздели — прошу меня.

Оторви листок от календаря,

Улетаю с ним и я.

Припев:

И стая самолетов растает без пилотов,

Я буду у штурвала слать сигналы до финала!

Нам не помогут крылья, иллюминатор пыльный;

Мы падаем, вслепую, паникуя вниз.

А ветер, гудит — и давит на грудь,

Расчищая километры и ломая грусть.

Так поцелуй и попроси меня, быстрей —

Сбежать с тобой, не глядя, вдоль посадочных огней!

И стая самолетов растает без пилотов,

Я буду у штурвала слать сигналы до финала!

Нам не помогут крылья, иллюминатор пыльный;

Мы падаем, вслепую, паникуя вниз.

А ветер, гудит — и давит на грудь,

Расчищая километры и ломая грусть.

Так поцелуй и попроси меня, быстрей —

Сбежать с тобой, не глядя, вдоль посадочных огней!

Декабрь, 2015.

Ранковий туман не змусить

Нас серце розкрити на годину.

Руки на скло під дихання фраз,

До побачення наш альянс.

Приспів:

І зграя літаків розтане без пілотів,

Я буду у штурвала слати сигнали до фіналу!

Нам не допоможуть крила, ілюмінатор запорошений;

Ми падаємо, наосліп, панікуючи вниз.

А вітер, гуде — і давить на груди,

Розчищаючи кілометри і ламаючи смуток.

Так поцілунок і попроси мене, швидше

Втекти з тобою, не дивлячись, вздовж посадкових вогнів!

Ніжністю своєю і ковтком вина,

Розділи — прошу мене.

Відірви листок від календаря,

Відлітаю з ним і я.

Приспів:

І зграя літаків розтане без пілотів,

Я буду у штурвала слати сигнали до фіналу!

Нам не допоможуть крила, ілюмінатор запорошений;

Ми падаємо, наосліп, панікуючи вниз.

А вітер, гуде — і давить на груди,

Розчищаючи кілометри і ламаючи смуток.

Так поцілунок і попроси мене, швидше

Втекти з тобою, не дивлячись, вздовж посадкових вогнів!

І зграя літаків розтане без пілотів,

Я буду у штурвала слати сигнали до фіналу!

Нам не допоможуть крила, ілюмінатор запорошений;

Ми падаємо, наосліп, панікуючи вниз.

А вітер, гуде — і давить на груди,

Розчищаючи кілометри і ламаючи смуток.

Так поцілунок і попроси мене, швидше

Втекти з тобою, не дивлячись, вздовж посадкових вогнів!

Грудень 2015.