Догвилль - Мураками

В журнале играет блюз, на фото смеются мэтры.

Я снова с тобой остаюсь зачем-то.

Секундная стрелка бежит, за ней не успеть, я знаю.

И если нам не по пути — прощаю.

Припев:

Где-то за двести миль пахнет корицей и дымом,

Ты смотришь опять «Догвилль» и ищешь меня в эфире.

Сердце мое — НЛО, потеряны в обвинениях.

Прости, что уже решено.

Жалею…

В бессонном пространстве лжи и глупого эгоцентризма,

Мы оба с тобой хороши.

Занесло.

Мне хватит трех бранных слов, чтоб май превратился в осень.

Я чувствую ты нездоров.

Все бросим.

Припев:

Где-то за двести миль пахнет корицей и дымом,

Ты смотришь опять «Догвилль» и ищешь меня в эфире.

Сердце мое — НЛО, потеряны в обвинениях.

Прости, что уже решено.

Жалею…

Где-то за двести миль пахнет корицей и дымом,

Ты смотришь опять «Догвилль» и ищешь меня в эфире.

Сердце мое — НЛО, потеряны в обвинениях.

Прости, что уже решено.

Жалею…

У журналі грає блюз, на фото сміються метри.

Я знову з тобою залишаюся навіщось.

Секундна стрілка біжить, за нею не встигнути, я знаю.

І якщо нам не шляхом — прощаю.

Приспів:

Десь за двісті миль пахне корицею і димом,

Ти знову дивишся «Догвілль» і шукаєш мене в ефірі.

Серце моє - НЛО, втрачені в звинуваченнях.

Вибач, що вже вирішено.

Шкода…

У безсонному просторі брехні і безглуздого егоцентризму,

Ми обидва з тобою гарні.

Занесло.

Мені вистачить трьох лайливих слів, щоб травень перетворився на осінь.

Я відчуваю ти нездоровий.

Все кинемо.

Приспів:

Десь за двісті миль пахне корицею і димом,

Ти знову дивишся «Догвілль» і шукаєш мене в ефірі.

Серце моє - НЛО, втрачені в звинуваченнях.

Вибач, що вже вирішено.

Шкода…

Десь за двісті миль пахне корицею і димом,

Ти знову дивишся «Догвілль» і шукаєш мене в ефірі.

Серце моє - НЛО, втрачені в звинуваченнях.

Вибач, що вже вирішено.

Шкода…