Незнакомы - Мураками

Они знакомы целый месяц, и вместе разделяют быт.

И он поставит «Evanesсense», чтоб предсказуемым не быть.

Он будет делать, как учили Мэттью МакКонахи, Брэд Питт.

Он приготовит Феттучини, он выберет, что нужно пить.

Они знакомы больше года: она — не друг и не жена.

Он прячет в глубине комода пароли, явки, имена.

Пусть он летит домой с работы и хризантем букет несёт.

Но иногда вдруг шепчет кто-то: «А не послать бы это всё?»

Они знакомы очень долго.

Он, как затравленный шакал.

Он потерялся как иголка, упавшая на сеновал.

Да, он — иголка в стоге сена, нельзя уже так долго ждать.

Но он поставит Джо Дассена, чтобы её не раздражать.

Они знакомы.

трали-вали, туда-сюда и бла-бла-бла.

Она лежала на диване и так внезапно умерла.

Он понял далеко не сразу, не сразу ощутил вину.

И он цветы поставил в вазу, предавшись терпкому вину.

Он думал обойти преграды, он так хотел «не как у всех».

Его идиллия неправды — всего лишь многолетний блеф.

Всё получилось тухло, кисло.

До дыр затёртое старье.

И он пришёл к ужасной мысли, что он совсем не знал её.

Они знакомы целый месяц, и вместе разделяют быт.

И он поставит «Evanesсense», чтоб предсказуемым не быть.

Он будет делать, как учили Мэттью МакКонахи, Брэд Питт.

Вони знайомі цілий місяць, і разом поділяють побут.

І он поставить «Evanesсense», щоб передбачуваним не бути.

Він буде робити, як вчили Меттью МакКонахі, Бред Пітт.

Він приготує Феттучині, він вибере, що треба пити.

Вони знайомі більше року: вона—не друг і не жена.

Він ховає в глибині комода паролі, явки, імена.

Нехай він летить додому з роботи і хризантем букет несе.

Але іноді раптом шепоче хтось: «А не послати б це все?»

Вони знайомі дуже довго.

Він, як зацькований шакал.

Він загубився як голка, що впала на сіняв.

Так, він - голка в стозі сіна, не можна вже так довго чекати.

Але він поставить Джо Дассена, щоб її не дратувати.

Вони знайомі.

тралі-валі, туди-сюди і бла-бла-бла.

Вона лежала на дивані і так раптово померла.

Він зрозумів далеко не відразу, не відразу відчув вину.

І він квіти поставив у вазу, віддавшись терпкому вину.

Він думав обійти перешкоди, він так хотів «не як у всіх».

Його ідилія неправди — лише багаторічний блеф.

Все вийшло тухло, кисло.

Додір затерте старі.

І він прийшов до жахливої ​​думки, що він зовсім не знав її.

Вони знайомі цілий місяць, і разом поділяють побут.

І он поставить «Evanesсense», щоб передбачуваним не бути.

Він буде робити, як вчили Меттью МакКонахі, Бред Пітт.