Ласточки - Мураками

Льдом затянуло

Прозрачно и тонко.

Минус за тридцать -

Не спать.

Нервные скулы

Курят в сторонке,

Решают в столицу

Сбежать.

Ласточки живут летом в этом обрыве,

А сейчас ноябрь, их внутри закрыли.

Ласточки, обнявшись, в статуи застыли.

Спрятавшись от мира, обо всем забыли.

Им больше не страшно,

Они знают чего хотят.

Пойдем раскопаем

Под снегом их самый счастливый взгляд.

2.

Руки замерзли,

Белеют ресницы.

Скользко бывает,

Держись.

Спрятались звезды.

Нам снова за тридцать.

Бежим до трамвая,

Проснись.

Припев:

Ласточки живут летом в этом обрыве,

А сейчас ноябрь, их внутри закрыли.

Ласточки, обнявшись, в статуи застыли.

Спрятавшись от мира, обо всем забыли.

Им больше не страшно,

Они знают чего хотят.

Пойдем раскопаем

Под снегом их самый счастливый взгляд.

Ласточки живут летом в этом обрыве,

А сейчас ноябрь, их внутри закрыли.

Ласточки, обнявшись, в статуи застыли.

Спрятавшись от мира, обо всем забыли.

Им больше не страшно,

Они знают чего хотят.

Пойдем раскопаем

Под снегом их самый счастливый взгляд.

Самый счастливый…

Им больше не страшно,

Они знают чего хотят.

Пойдем раскопаем

Под снегом их самый счастливый взгляд.

Льодом затягло

Прозоро та тонко.

Мінус за тридцять.

Не спати.

Нервові вилиці

Курять осторонь,

Вирішують до столиці

Втекти.

Ластівки живуть влітку в цьому кручі,

А зараз листопад, їх усередині закрили.

Ластівки, обнявшись, у статуї застигли.

Сховавшись від світу, про все забули.

Їм більше не страшно,

Вони знають, чого хочуть.

Ходімо розкопаємо

Під снігом їхній найщасливіший погляд.

2.

Руки змерзли,

Біліють вії.

Слизько буває,

Тримайся.

Сховалися зірки.

Нам знову за тридцять.

Біжимо до трамвая,

Прокинься.

Приспів:

Ластівки живуть влітку в цьому кручі,

А зараз листопад, їх усередині закрили.

Ластівки, обнявшись, у статуї застигли.

Сховавшись від світу, про все забули.

Їм більше не страшно,

Вони знають, чого хочуть.

Ходімо розкопаємо

Під снігом їхній найщасливіший погляд.

Ластівки живуть влітку в цьому кручі,

А зараз листопад, їх усередині закрили.

Ластівки, обнявшись, у статуї застигли.

Сховавшись від світу, про все забули.

Їм більше не страшно,

Вони знають, чого хочуть.

Ходімо розкопаємо

Під снігом їхній найщасливіший погляд.

Найщасливіший…

Їм більше не страшно,

Вони знають, чого хочуть.

Ходімо розкопаємо

Під снігом їхній найщасливіший погляд.