Кажется - Муха

Ползет по небу месяц, куражится,

А мы с тобою на одной волне.

А может просто мне так кажется,

И дело в выпитом вине.

В депо плетутся за окном троллейбусы,

Да мчатся на конях железных авто-узники,

А мы с тобой разгадываем странные ребусы,

Ощупью друг друга узнаем под музыку.

От каждого случайного прикосновения

Бегут, бегут мурашки по спине.

И тянет на такие откровения,

Что тени в удивлении застывают на стене.

Мы сокращаем расстояния,

Нечаянно проливая сладкий чай.

И учащается дыхание,

И губы встречаются как будто невзначай.

Припев: В темном небе седина-

Самолеты тут чертят полосы,

Или наши имена?

Оглушила нас весна

Посреди мегаполиса

Ты, да я, да тишина…

Рассвет из-за кулисы штор появится,

Лучи прилипнут к потолку.

Мы у подъезда распрощаемся,

Вольемся мы в толпы бегущую строку.

Я буду ждать звонка и день, и два, и затаив дыхание месяц буду ждать…

Потом отпустит и остынет горе-голова,

Начну по капле забывать.

Повзе по небу місяць, куражиться,

А ми з тобою на однієї хвилі.

А може просто мені так здається,

І справа у випитому вині.

У депо плетуться за вікном тролейбуси,

Так мчать на конях залізних авто-в'язні,

А ми з тобою розгадуємо дивні ребуси,

На дотик один одного дізнаємося під музику.

Від кожного випадкового дотику

Біжать, біжать мурашки по спині.

І тягне на такі одкровення,

Що тіні в подиві застигають на стіні.

Ми скорочуємо відстані,

Ненароком проливаючи солодкий чай.

І частішає дихання,

І губи зустрічаються ніби ненароком.

Приспів: У темному небі сивина-

Літаки тут креслять смуги,

Чи наші імена?

Оглушила нас весна

Серед мегаполісу

Ти, та я, так тиша…

Світанок через кулісу штор з'явиться,

Промені прилипнуть до стелі.

Ми у під'їзду розпрощаємось,

Увіллємося ми в натовпи біжить рядок.

Я чекатиму дзвінка і день, і два, і затамувавши подих місяць чекатиму ...

Потім відпустить і охолоне горе-голова,

Почну по каплі забувати.