Youth - Mount Eerie

I look through the big windows at the airport again

Far from home in 2014, disconnected and young

In my bag, a book of zen poems that I read and re-read

They all say: «don't worry

Dreamed dust is always blowing

All this is a veil»

The veil of youth is lifting in me constantly

Far from home again while everything is born by my eye

Only now and this airport window and whatever I see

The dissolving youth of things is shown as emptiness

Dressed up as spring

All million colors and everyone I’ve known

Passing through a mind and it’s this same mind

That was born

Wild and empty, wailing in electric lights since birth

Far from home at last, and I’m still trying to let the spring emerge

From beneath every thought unknown and vast

But my youth and self assurance fill the sky

«There's no moon,» my young mind thinks

«In a totally black night sky»

But there is a moon

Я знову дивлюсь у великі вікна на аеропорт

Далеко від дому в 2014 році, роз’єднаний і молодий

У моїй сумці книга віршів дзен, які я читаю й перечитую

Всі кажуть: «Не хвилюйся

Приснився пил завжди дме

Все це  завіса»

Завіса молодості піднімається в мені постійно

Знову далеко від дому, поки все народжується моїм оком

Тільки зараз і це вікно аеропорту і все, що я бачу

Розпадна молодість речей показана як порожнеча

Одягнений як весна

Усі мільйони кольорів і всі, кого я знав

Проходячи через ум, це той самий розум

Так народилося

Дикі й порожні, плачучі в електричних вогнях від народження

Нарешті далеко від дому, а я все ще намагаюся допустити, щоб весна вийшла

З-під кожної думки невідоме й неосяжне

Але моя молодість і самовпевненість заповнюють небо

«Місяця немає», — думає мій молодий розум

«У абсолютно чорному нічному небі»

Але є місяць