Lost Wisdom - Mount Eerie, Julie Doiron, Fred Squire

I got close enough to the river that I couldn’t hear the trucks

But not close enough to stop the roaring of my mind

These rocks don’t care if I live or die

Everyone I know will finally turn away

I will confuse and disinterest all posterity

Lost wisdom

Is a quiet echo

Lost wisdom

By the edge of the stream at dusk

Is a quiet echo on loud wind

With one hand in the water running cold and clear

Fog obliterates the morning and I don’t know where I am

The heart is pounding and you are always on my mind

Lost wisdom

Is a quiet echo

Lost wisdom

A boulder under the house

I used to know you

Now I don’t

The screaming wind said my name

I think significant and dark

My lost face in the mirror at the gas station

Who are you above my face that I wake up with alone

Lost wisdom

Approaching shape in the low light

You thought you knew me

You thought our house was home

I thought I knew myself

I thought my heart was calm

Thunder, lightning, tidal wave

The wind blew down the door

Lost wisdom

The river goes through the room

I saw your picture out of nowhere

And forgot what I was doing

Everything vanished in your eclipse,

A constellation of moments comes to life in the void

Lost wisdom

Face down under the moss

Enraptured by the beautiful face in the billowing flames

I open the front and back door and let the wind blow through

And I stood in the house and tried to hold the breeze

Lost wisdom

Waking up in a pile of ash

Secret knowledge

Comes to me in the dusk

You showed me the river

I saw me

Я підійшов настільки близько до річки, що не чув вантажівок

Але недостатньо близько, щоб зупинити рев мого розуму

Цим скелям байдуже, живу я чи помру

Усі, кого я знаю, нарешті відвернуться

Я заплутаю та не цікавлю всіх нащадків

Втрачена мудрість

Це тихий відлуння

Втрачена мудрість

Біля краю потоку в сутінках

Це тихий відлуння на сильному вітрі

Однією рукою в проточній і прозорій воді

Туман закриває ранок, і я не знаю, де я

Серце калатається, і ти завжди в моїй думці

Втрачена мудрість

Це тихий відлуння

Втрачена мудрість

Під будинком валун

Раніше я знав вас

Тепер я ні

Крикливий вітер сказав моє ім’я

Я вважаю значущим і темним

Моє втрачене обличчя в дзеркалі на заправці

Хто ти над моїм обличчям, з яким я прокидаюся наодинці

Втрачена мудрість

Наближення форми при слабкому освітленні

Ти думав, що знаєш мене

Ти думав, що наш дім — дім

Я думав, що знаю себе

Я думав, що моє серце спокійне

Грім, блискавка, припливна хвиля

Вітер збив двері

Втрачена мудрість

Через кімнату тече річка

Я бачив твою фотографію не звідки

І забув, що я робив

Все зникло в твоєму затемненні,

Сузір’я миттєвостей оживає у порожнечі

Втрачена мудрість

Під мохом обличчям вниз

Захоплений прекрасним обличчям у вируючому полум’ї

Я відкриваю передні та задні двері й пропускаю вітер

І я стояв у будинку й намагався втримати вітер

Втрачена мудрість

Прокинутися в купі попелу

Таємні знання

Приходить до мене в сутінках

Ви показали мені ріку

Я бачив мене