Tintin in Tibet - Mount Eerie

I sing to you

I sing to you, Geneviève

I sing to you

You don’t exist

I sing to you though

When I address you, who am I talking to?

Standing in the front yard like an open wound

Repeating «I love you», to who?

I recorded all these songs about the echoes in our house now

And then walked out the door to play them on a stage

But I sing to you

I picture you

When we first met, you were 22

And I drove my truck onto the ferry to Victoria in the morning

Where we met and talked forever in your apartment with evening falling

So I brought my blankets in and slept on the floor right next to your bed

In the morning, barely awake, I saw you standing right above me

Peeling an orange and looking hungry

«Do you want some,» you asked me

And then just avalanched into me with pieces of orange

And weight and kissing and certainty

I remember you a few days later in Tofino

Where we’d driven to play a show you’d set up for us at a surf shop to no one

Then we slept in the back of my truck and got woken up by the cops

And so went down to the fishing boat docks to ask whoever for a ride

Across the water to Meares Island to just get left there for the day

And we did, and brought some food to eat and went through the big trees

Abandoned and in love, totally insane, apart from the rest of the world

We had finally found each other in the universe

Lying on the rocks, waiting for the boat to come pick us up

I read the one book we had with us aloud

With my head on your lap, sinking into you

Tintin in Tibet in French

And we thought of devotion and snow and distant longing in the Himalayan air

High and cold, with a bell ringing out

Then right before you died, thirteen years later in our house

I remember, through your gasping for oxygen, you explained that you were

thinking about that high, cold air

Wrapping the globe, singing above the mountains of the gods

And I do picture you there, molecules dancing

But I’d rather you were in the house watching the unfolding everyday life of

this good daughter we made

Instead of being scattered by the wind for no reason

So I sing to you

Я співаю тобі

Я співаю тобі, Женев’єв

Я співаю тобі

Ви не існуєте

Я вам співаю

Коли я звертаюся до вас, з ким я розмовляю?

Стоять у дворі, як відкрита рана

Повторення «Я люблю тебе», кому?

Я записав усі ці пісні про відлуння в нашому домі зараз

А потім вийшов за двері, щоб зіграти їх на сцені

Але я вам співаю

Я я вас уявляю

Коли ми вперше зустрілися, тобі було 22

І вранці я вів свою вантажівку на пором до Вікторії

Де ми зустрілися і вічно розмовляли у вашій квартирі з настанням вечора

Тому я приніс свої ковдри і спав на підлозі біля твого ліжка

Вранці, ледве прокинувшись, я бачила, як ти стоїш прямо наді мною

Чистити апельсин і виглядати голодним

«Хочеш?» — запитав ти мене

А потім просто лавиною обрушився на мене шматочками апельсина

І вага, і поцілунки, і впевненість

Я згадую вас через кілька днів у Тофіно

Куди ми їздили, щоб зіграти шоу, яке ви влаштували для нас, у магазині для серфінгу, нікому

Потім ми спали в задні мого вантажівки й нас розбудили поліцейські

І тому спустився до причалів рибальського човна попросити когось покататися

Через воду до острова Мірес, щоб просто залишитися там на день

І ми зробили, принесли їжу поїсти й пройшли через великі дерева

Покинутий і закоханий, абсолютно божевільний, окремо від решти світу

Ми нарешті знайшли один одного у Всесвіті

Лежачи на каменях, чекаючи, поки човен прибуде за нами

Я вголос прочитав одну книгу, яку ми були з собою

З головою на твоїх колінах, занурюючись у тебе

Тінтін у Тибеті французькою

І ми думали про відданість, сніг і далеку тугу в гімалайському повітрі

Високий і холодний, із дзвоном

Тоді прямо перед твоєю смертю, через тринадцять років у нашому домі

Пам’ятаю, через те, що не вистачає кисню, ви пояснили, що так

думаючи про те високе, холодне повітря

Огортаючи земну кулю, співаючи над горами богів

І я уявляю вас там, як танцюють молекули

Але я б хотів, щоб ви були вдома і спостерігали за розгортанням повсякденного життя

ця хороша дочка, яку ми виробили

Замість того, щоб вас безпричинно розвіяв вітер

Тож я співаю тобі