(Something) - Mount Eerie

The foggy air around us was blinding

The foggy sea was loud behind it

Its foggy breath breathed its water into our lungs

And we curled up around it

And we were deafened by the sound of foggy waves' crash

It’s still ringing in my ears

But my ears and lungs are nothing

Compared to my eyes, I saw something

In the sand that swept me off my feet

Oh, the blow

Oh it’s pulling out in tide tows

And rising back in misty wave throws

Forever churning up its boiling strength

And with the faster that the car flies

Stick your head out of the window

And find it beating hard and sweet into my face

And in a moment when time slows

The air gets so wide and thick

And fuels a force that blows a hole right through the chest

Oh, the blow

Туманне повітря навколо нас сліпило

За ним голосно шуміло туманне море

Його туманний подих вдихнув свою воду в наші легені

І ми згорнулися калачиком навколо нього

І ми були оглушені від звуку стуку туманних хвиль

У моїх вухах усе ще дзвенить

Але мої вуха й легені — ніщо

Порівняно зі своїми очима я щось бачив

У піску, який збив мене з ніг

О, удар

О, це витягує буксир

І піднявшись назад у туманних хвилях

Вічно збиваючи свою киплячу силу

І з тим швидше, що машина летить

Висунь голову з вікна

І знайду, як це б’ється мені в обличчя

І в момент, коли час сповільнюється

Повітря стає таким широким і густим

І підживлює силу, яка прориває дірку прямо крізь груди

О, удар