Moon Sequel - Mount Eerie

And when I talked to my friends

And found out that you’re having fun

That you’re swallowing life

That you’re in the sun

That you’re fucking around

That you’re growing a new one

I bellow out my voice

I yell out loud

I have my shirt off in front of a crowd

I tell them about you, and how you’re gone

You’re gone, you’re gone, you’re gone

You’re gone, you’re gone, you’re gone

You’re gone, you’re gone, you’re gone

You’re gone, you’re gone, you’re gone

You’re gone, you’re gone you’re gone

You’re gone, you’re gone you’re gone

But in my lying

Don’t I have you in my mind the entire time?

Yeah, I can leave all the places we went

But I can’t leave without my bones you bent

So I hobble along

And now it’s me who’s gone

And now it’s me who has your fear of opening hearts

And all the false starts

We could tear hope apart

With all this deep gouging and biting back

With the way that you get all my friends in the sack

«What's left?»

I scream when I look up at night

Where the novelty has worn off of the blue moonlight

«Who cares?»

And I roll on the ground

«What gives?»

And there’s no answering sound

And there’s nobody around

And there my answer was found

І коли я розмовляв з друзями

І дізнався, що тобі весело

Що ти ковтаєш життя

що ти на сонці

Що ти трахаєшся

що ви вирощуєте нову

Я вигукую своїм голосом

Я кричу вголос

Я роздягаю сорочку перед натовпом

Я розповідаю їм про вас і про те, як ви пішли

Ти пішов, ти пішов, ти пішов

Ти пішов, ти пішов, ти пішов

Ти пішов, ти пішов, ти пішов

Ти пішов, ти пішов, ти пішов

Ти пішов, ти пішов, ти пішов

Ти пішов, ти пішов, ти пішов

Але в моїй брехні

Хіба я не маю вас у голові весь час?

Так, я можу залишити всі місця, куди були

Але я не можу піти без моїх кісток, які ти зігнутий

Тож я поковтаю

А тепер пішов я

А тепер я боїшся відкрити серця

І всі фальстарти

Ми могли б розірвати надію

З усім цим глибоким виколюванням і відкушуванням

З тим, як ти забираєш усіх моїх друзів у мішок

«Що залишилося?»

Я кричу, коли дивлюся вгору вночі

Де новинка стерлася від синього місячного світла

«Кого це хвилює?»

І я кочуся по землі

«Що дає?»

І немає звуку відповіді

А поруч нікого немає

І там моя відповідь була знайдена