Lone Bell - Mount Eerie

I imagined a clear bell echoing in the hills

Behind curtains of rain

In the hills behind the high school

So I opened the door and went there

Walking slowly in a white wall of fog

A silent more cautious awareness arises

Deeper in, the ground at my feet falls away

On a peak or in a swamp, all debris erased

Lone bell

Clear moon

Sky home

Distorted cymbals rise

What is left of the dissipating dream world I made?

Mid day, in the light, quiet echoes of a freezing moon

Distant bell, cold and clear

Я уявив прозорий дзвін, що відлунює на пагорбах

За фіранками дощу

На пагорбах за середньою школою

Тож я відчинив двері й пішов туди

Ідучи повільно в білій стіні туману

Виникає тихе, більш обережне усвідомлення

Глибше земля біля моїх ніг відпадає

На вершині чи на болоті все сміття стерто

Самотній дзвіночок

Ясний місяць

Небо додому

Спотворені тарілки піднімаються

Що залишилося від розсіяного світу мрій, який я витворив?

Опівдні, у світлі, тихому відлуні замерзаючого місяця

Далекий дзвін, холодний і ясний