Voyageur immobile - Michel Sardou

Voyageur immobile

J’ai v?

cu des souffrances

Dans le plus grand silence

D’un univers sans fin

Dans mon cerveau liquide

Descendaient des rapides

Qui se perdaient au loin

Dans la mer des sarcasmes

O?

tournaient mes fantasmes

O?

naissaient mes chagrins

Dans mon cerveau malade

D?

filaient en cascade

Tous les ch?

teaux du Rhin

Et les palais sans nombre

Qui s’ab?maient dans l’ombre

Des?

gouts v?

nitiens

Dans mon cerveau fragile

Des cavaliers d’argile

M’ont d?

couvert la Chine

Et l?

sous un ciel jaune

J’ai aim?

sur son tr?

ne Ma premi?

re figurine

Voyageur immobile

Retenu par un fil

Aux anneaux de cristal

D’un oc?

an glacial

J’ai connu des naufrages

De soleil en eau bleue

En vieux chasseurs d’images

Quelques chariots en feu

Voyageur immobile

Retenu par un fil

Aux anneaux de cristal

D’un oc?

an glacial

Attach?

comme un?

le

нерухомий мандрівник

У мене є v?

ку страждань

У найглибшій тиші

З нескінченного всесвіту

У моєму рідкому мозку

зійшов по порогах

Хто загубився далеко

У морі сарказму

куди?

перевернули мої фантазії

куди?

народилися мої печалі

У моєму хворому мозку

D?

каскадом

Всі ch?

Рейнські води

І палаців без числа

Хто потонув у тіні

Від?

смаки v?

ніціани

У моєму тендітному мозку

глиняні вершники

у мене д?

покритий фарфор

І

під жовтим небом

Мені подобалось?

на його тр?

ne Ma premi?

повторно фігура

нерухомий мандрівник

Утримується ниткою

З кришталевими кільцями

З ок?

морозний рік

Я переживав корабельні аварії

Від сонця до блакитної води

Як мисливці за старими іміджами

Кілька возів у вогні

нерухомий мандрівник

Утримується ниткою

З кришталевими кільцями

З ок?

морозний рік

Приєднати?

як?

в