Un jour la liberté - Michel Sardou

Le monde vieillit.

Le monde périt.

Le monde va bientôt disparaître.

Mais ne crains rien.

Un jour prochain,

Il te fera renaître

Fille de Dieu,

Fille de Dieu.

Fille de Dieu,

Fille de Dieu.

Bientôt la terre,

De sang couverte,

Verra l’agneau des cieux paraître.

Mais ne crains rien.

Un jour prochain,

Il nous fera renaître

Fille de Dieu,

Fille de Dieu.

Fille de Dieu,

Fille de Dieu.

Un jour, la liberté,

Cette fille au bras levé,

Belle comme un ciel d'été,

Nous fera renaître.

Un jour, l’humanité,

D’un mot «Fraternité»,

D’un long rêve éveillé,

Elle nous fera renaître,

Elle nous fera renaître.

Mes aïeux furent bons patriotes

Mais n'étaient pas des sans-culottes

Car, n’en déplaise à Robespierre,

Et autres ci-devant derrières,

Le fait de gouverner cul-nu

N’est pas un brevet de vertu.

Si la France était menacée,

Comme eux j’irais mourir à pied,

Peut-être bien au même endroit,

Quelqu’un me dira: «Ça ira !»

Mais qu’on brûle un bout de mon champ,

Alors je me ferais chouan.

Il était déjà vieux, le siècle des Lumières,

Quand il a décidé d’en vivre les idées,

Ignorant les menaces d’une soirée de Brumaire

Qui mangerait en herbe la jeune liberté,

Elle avait de bonnes intentions,

La Révolution.

Dans sa juste révolte et sa belle innocence,

Elle permettait d’un coup à chacun d’exister.

Humain sans rien devoir au hasard de naissance,

Elle nous faisait égaux dans la fraternité.

Elle avait de bonnes intentions,

La Révolution,

La Révolution.

Mes aïeux furent bons patriotes

Mais n'étaient pas des sans-culottes

Car, n’en déplaise a Robespierre,

Et autres ci-devant-derrières,

Le fait de gouverner cul-nu

N’est pas un brevet de vertu.

Si la patrie est en danger,

Je fais serment de m’engager.

J’irai au moulin de Valmy,

Au pont d’Arcole, à Rivoli,

Mais qu’on touche un cheveu des miens,

Et je me ferai vendéen.

Pour proclamer les Droits de l’Homme,

Je m’inscrirai aux Jacobins

Mais comme je crois au droit des hommes,

Je passerai aux Girondins.

Pourquoi a-t-elle si vite, au gré des circonstances,

Oublié l’essentiel des leçons de Voltaire,

Proclamé des suspects, prêché l’intolérance,

Transformé Germinal en un froid Vendémiaire?

Elle avait de bonnes intentions,

La Révolution.

Elle avait de bonnes intentions,

La Révolution.

Un jour, la liberté,

Cette fille au bras levé,

Belle comme un ciel d'été,

Nous fera renaître.

Un jour, l’humanité,

D’un mot «Fraternité»,

D’un long rêve éveillé,

Elle nous fera renaître,

Elle nous fera renaître.

Світ старіє.

Світ гине.

Світ скоро зникне.

Але не бійтеся.

Одного дня незабаром,

Він змусить вас відродитися

дочка Божа,

Дочка Божа.

дочка Божа,

Дочка Божа.

Скоро земля,

Залитий кров'ю,

Побачиш, як з'являється агнець небесний.

Але не бійтеся.

Одного дня незабаром,

Він змусить нас відродитися

дочка Божа,

Дочка Божа.

дочка Божа,

Дочка Божа.

Одного дня свобода,

Та дівчина з піднятою рукою,

Прекрасне, як літнє небо,

Поверне нас до життя.

Одного дня, людство,

Від слова «Братство»

Від довгого наяву,

Вона змусить нас відродитися,

Це поверне нас до життя.

Мої предки були добрими патріотами

Але не були санкюлоти

Бо, не ображай Робесп'єра,

А інші вгорі позаду,

Правлячий зад голий

Не є патентом чесноти.

Якби Франції загрожували,

Я, як вони, помер би пішки,

Можливо, в тому ж місці

Хтось скаже мені: «Нічого страшного!»

Але спали шматок мого поля,

Тоді я б пішов у чоуан.

Це було вже старе, Просвітництво,

Коли він вирішив реалізувати ідеї,

Ігнорування погроз брюмера

Хто з'їв би траву молодої свободи,

Вона мала добрі наміри,

Революція.

У її справедливому бунту і її прекрасній невинності,

Вона раптом дозволила всім існувати.

Людина, не залежна від шансу народження,

Вона зробила нас рівними в братерстві.

Вона мала добрі наміри,

революція,

Революція.

Мої предки були добрими патріотами

Але не були санкюлоти

Бо, з повагою до Робесп’єра,

І інші вище,

Правлячий зад голий

Не є патентом чесноти.

Якщо батьківщина в небезпеці,

Я присягаюся взяти на себе зобов’язання.

Я піду в Мулен де Вальмі,

На мосту Арколе, в Ріволі,

Але давайте торкнемося мого волосся,

І я стану Вандеєю.

Щоб проголосити права людини,

Я зареєструюсь до якобінців

Але оскільки я вірю в права чоловіків,

Я піду до жирондистів.

Чому вона так швидко, залежно від обставин,

Забув більшість уроків Вольтера,

Оголошували підозрюваних, проповідували нетерпимість,

Перетворив Жермінал на холодного Вандемія?

Вона мала добрі наміри,

Революція.

Вона мала добрі наміри,

Революція.

Одного дня свобода,

Та дівчина з піднятою рукою,

Прекрасне, як літнє небо,

Поверне нас до життя.

Одного дня, людство,

Від слова «Братство»

Від довгого наяву,

Вона змусить нас відродитися,

Це поверне нас до життя.