Nuit de satin - Michel Sardou

Pour autant qu’il m’en souvienne

C'était une nuit de satin

Je tenais sa main dans la mienne

Et puis le silence et plus rien

Aussi souvent que j’y revienne

Je n’reconnais plus le chemin

Ce sentiment que dans mes veines

Coule un autre sang que le mien

C’est fou comme hier c’est facile

C’est bien plus proche que demain

Un peu comme la mer porte une île

J’emporte une étoile qui s'éteint

Dans cette nuit sans fin

Ou tout le ciel s'éteint, s'éteint

Il reste une étincelle

Qui m’attire auprès d’elle

Et plus rien

Pourquoi cet homme me demande t’il

Le jour qu’on est c’est inutile

Je sais qu’il sait que je n’en sais rien

Ce sont les absents qui reviennent

Moi même j’en suis 30 ans de moins

Pour un instant ils me retiennent

Et puis je retourne d’oû je viens

C’est fou comme hier c’est facile

Et tellement plus clair qu’aujourd’hui

Un peu comme la mer porte une île

J’emporte une étoile qui faiblit

Dans cette nuit sans fin

Ou tout le ciel s'éteint, s'éteint

Il reste une étincelle

Qui m’attire auprès d’elle

Et plus rien

Pourquoi cette femme me demande t’elle

Si j’aime encore être auprès d’elle

Je sais qu’elle sait que je n’en sais rien

Je n’en sais rien

Dans cette nuit sans fin

Ou tout le ciel s'éteint, s'éteint

Il reste une étincelle

Qui m’attire auprès d’elle

Et plus rien

Dans cette nuit sans ciel

Ou la nuit va si loin, si loin

Il reste une étincelle

Qui m’emporte avec elle

Et plus rien

Pour autant qu’il m’en souvienne

Mais je ne me souviens plus de rien

Наскільки я пам'ятаю

Це була атласна ніч

Я тримав його руку в своїй

А потім тиша і нічого

Як часто я повертаюся до цього

Я більше не впізнаю шляху

Це відчуття, що в моїх жилах

Проливає іншу кров, ніж мою

Це божевілля, як легко вчора

Це набагато ближче, ніж завтра

Ніби море несе острів

Я забираю згасаючу зірку

У цю безкінечну ніч

Де темне все небо, темне

Залишилася іскра

Хто тягне мене до неї

І більше нічого

Чому цей чоловік мене запитує

День, який ми є, марний

Я знаю, що він знає, я не знаю

Повертаються саме відсутні

Я сам на 30 років молодший

На мить вони тримають мене

А потім я повертаюся туди, звідки родом

Це божевілля, як легко вчора

І набагато зрозуміліше, ніж сьогодні

Ніби море несе острів

Я забираю згасаючу зірку

У цю безкінечну ніч

Де темне все небо, темне

Залишилася іскра

Хто тягне мене до неї

І більше нічого

Чому ця жінка мене питає

Якщо мені все ще подобається бути з нею

Я знаю, вона знає, я не знаю

я не знаю

У цю безкінечну ніч

Де темне все небо, темне

Залишилася іскра

Хто тягне мене до неї

І більше нічого

У цю безнебесну ніч

Де ніч так далеко, так далеко

Залишилася іскра

Хто бере мене з собою

І більше нічого

Наскільки я пам'ятаю

Але я нічого не пам'ятаю